Не треба нам тримати місця
І голови ховати в листя.
Коли глобальним рухом світу
Змели Карпати і трембіту.

Не можна нам стоять на свому
І працювати на комору.
Шукати треба ринки збуту,
І на Росію, і в Європу.

Не можна нам лежать в соломі,
Коли сто душ працюють в полі.
Нема прибутку від роботи,
А нас з’їдять чужі койоти.

Нам треба уряд формувати –
На Україну працювати.
Щоб був не ласий до чужого,
Але й свого не дав із роту.

Прорив зробити у світлицю,
Це зараз треба нам жар-птицю.
Такі без сумніву в нас є,
Тому нехай несуть яйце.









Де можна чути рідне слово,
Щоб без отрути, без кайдан?
Лилося вільно, гонорово,
На славу всіх моїх землян.

Глобальний світ, глобальний розум
Людини душу відбира,
Кида її в полон ілюзій,
Життя і волю відбира.









Не сила вже мені заснуть,
Думки лихії будять сум.
Не можу я спокійно спати,
Як Україна реп’яхами.

Сьогодні вже людина йде,
Летить, примирливо жене.
У світі зовсім вже не так,
Як на вкраїнських хуторах.

Наука мчить спіраллю дня
І щохвилини, і щодня.
Життя наточує кремінь,
Щоб завтра не прийшов застій.

Манометр давить на шкалу.
Хронометр темп дає ходу.
Так кожну мить за кроком крок
Нас віддаляє від зірок.

А ми спимо в хатині теплій,
Накрившись кожухом і пледом.
Ховаєм голову в бідон,
Мов хата наша Вавілон.

Нам треба вирівняти хід
З цивілізацією мить.
Поглянь на світ тверезим ти!
І все збагнеш, і полетиш!







ГЛОБАЛЬНИЙ СВІТ

Сьогодні світ крокує до безодні
На забаганку купки самогубців,
Яким в очах лиш золотії гори,
А всім торнадо, землетрус і горе.

Держави світу рухаються разом
Шляхом цивілізації не даром.
Банк світовий роздарює кредити,
В країнах наших потім плачуть діти.

Щоб запровадить технології у нас
Заходить хитрий менеджерів клас.
Бумага, щоб підписана була,
Папір зелений йде і це не дивина.

Найбільші гроші, де розпуста й секс.
Майбутнім поколінням, це не кекс.
Сьогодні дівчина живе, як шимпанзе,
А завтра боком вилізе все це.

Всі, хто колись покуштував тютюн,
Вам зараз скажуть, що це не кутюр.
Реклама пачки – це не кльові тачки,
Підсядеш раз і не уїдеш, як від жвачки.

Завод дає екологічну чистоту.
Вино, горілка, пиво йдуть не в пустоту.
Народи голову втрачають не за так,
Хтось жирний кожен день отримує п’ятак.

Народи світу пильними ставайте,
Під нових Трампів іже з ними не лягайте.
Загальній бути філософії добра.
Весь світ від прірви відштовхне вона.







ЗЕМЛЯНАМ

Кожний хвалить свою землю,
Чи родився, багатіє.
Перше він знайшов кохання,
Або хтось пішов навіки.

Я люблю всю нашу землю,
В космосі вона єдина.
І немає українців
Ні на альфі, ні на беті.

Будеш космосом летіти
Рік чи два, а може десять,
Земляків ти не зустрінеш,
Скільки б де ти не вдивлявся

А як купиш на базарі,
Ти собі життів хоч тисяч,
То й тоді не буде вдачі
Куму дати передачу.

А тому, залиште чвари
Люди гомосапієнси.
Не діліть себе по носу,
Чи за кольором проносу.

Ми в історії стрічали
Дуже часто абормотів.
На свої сімейні чвари
Клали тисячі героїв.

Супер люди зустрічались,
Що гордилися собою.
Нову расу готували,
Наче новий сорт лимона.

Люди добрі будьте пильні.
Якщо хтось десь вище зростом,
Він ще зовсім не поганий,
Роздивіться його краще.

Якщо кличе, хтось до бою,
За свободу, незалежність.
Віднесіться позитивно,
Значить нація дозріла.

Тобто, у сім’ї великій,
Рідних всіх земних народів.
Треба місце дать, кордони,
Подружити із сусідом.









Я сьогодні у печалі,
Нафту десь не докачали.
Штати б’ють рекорди,
Наших їм сусідів орди.

В шоці Юта і Канзас,
Наче лялькам Карабас.
Що за криза, що за крик?
Ну, бензин трохи потік.

Економіка сусіда,
Наче піч обледеніла.
Піднімається ціна,
Доу-Джонсу це біда.

Я швиденько калькулятор
Й рахувать, як термінатор.
Гаяти не можна хвильки,
Бо зростають в банках кільки.

Тільки витри піт з чола,
Це тривога чергова,
Бо бензин від брата з сходу,
Не іде ні в яку ногу.

Наші ціни, ми забули,
Не такі, як у Кабулі.
Дуже хочу я і той,
На заправку в Вашингтон.
23.05.2007р.









Ще десять років у Росії,
Щоб фарбувати собі вії.
Качати нафту на дурняк
І газ спускати, як в дуршлаг.

Проблемі палива рішитись,
Тому щоб в дурні не пошитись,
Вже зараз треба вам спішитись,
Продати і не залишитись.

Якщо вода в двигун піде.
Труба за вами загуде.
Нагнетесь ви по пояс другу
І бачить вам свою лиш дулю.

Всі олігархи розлетяться.
Неначе в вирій окриляться.
Та золотих яєць в комору,
Не нести їм уже до роду.
24.05.2007р.









Спекотне літо в травні з неба,
Хіба життєва це потреба.
Всім хочеться сховатись в погріб,
Вина напитись у непотріб.

Вже краще стати босим в став,
Чому тепер не льодостав.
Залізти можна в холодильник,
Та не забути взять будильник.

Хто їде в Крим, бери дружину,
А краще у театр корзину.
Вам хлопець вріже словом з Тули:
«Ти з самоваром їдь в Тулузи».

У спеку краще їхать в тундру,
Послухай цю пораду мудру.
Захожий кожен рік на Саблю,
Веде мов кубок там Граалю.

Глобальна спека це не сміх,
Людей веде вона у гріх.
Війна за паливо триває,
За воду й землю починає.

Наш рай земний у небезпеці,
Якщо не буде краю спеці.
Земля в нас – кращої не знайдеш,
Вода свята і сам ти знаєш.

Щоб у майбутнє мудро йти,
Ти краще все це закріпи.
Нам заборону треба мати
І все оце не продавати!
26.05.2007р.









Прогрес штовхає тільки той,
У кого в серці Прометея є вогонь.
Планета наша в небезпеці
Про це читай в бібліотеці.

Льоди Гренландії і Альпи,
Земній поверхні знімуть скальпи.
Ріка Великого каньйону
Не зніме спрагу і кайоту.

Підніме рівень моря даль
І зникне тихоокеанський рай.
Масаї зникнуть із землі,
Якщо не стане в них води.

Пекельний жар і буревії
Мільярдам нас закриють вії.
Не зможе людство існувати,
Бо припинити зараз треба яму всім копати.
7.06.2007р.









Коли впаде метеорит або якась комета,
Нікого не цікавить колорит і не шукатиме лорнета.
Забудуться Чайковський, Пушкін, Фет,
Закриються театри і бювет.

Людина вернеться до всіх життя основ,
І що вона візьме, щоб розпочати знов.
Задумайся над цим уже сьогодні,
Бо завтра вже, можливо, глянуть на тебе голодні.
27.06.2007р.

Тепер одна лиш думка палить розум,
Могил дідів нам не знайти ніколи.
На бійню Сталін всіх погнав народи,
Що в першу чергу прагнули свободи.
Можливо, біди наші не сьогодні,
Масонами закладені були у дні холодні.
Та ми усі тримаємось одної гілки,
Чому ж рука всіх олігархів тягнеться до пилки.
Коли ми зрозуміємо - мурашник в небезпеці,
Чому дитина не читає це в бібліотеці.

Чому в газетах лиш про котировки,
А радіо і телебачення, неначе вовки.
Там конкурси міс різних й серіали,
Держави світу всі не обійшли навали.
Глобалізація заходить в кожен дім,
Товари й послуги пластмасові при тім.
Синтетика культури й почуттів
Вирощує духовних аутів.
Щоб не чекати, поки зогниє мурашник,
Коригувати треба у Давосі їхні плани.
26.06.2007р.









Летить планета наша, мов снаряд,
Через роки, століття й не кінчається зарад.
Ворожий обстріл нас ведуть метеорити,
Я Вам скажу це не на весілля квіти.

Ми знаємо всі про затоку Мексиканську,
Бо тут упав метеорит гігантський.
Було це декілька мільйонів років,
З тих пір великих динозаврів ми не бачим кроків.

Тринадцять тисяч років камінець упав
І мамонтам нищівного удару він завдав.
Замерзло все і мамонти спочили,
На вік біблійний всі пророки пера наточили.

Перелік цим небесним камінцям,
Нагадування Арізоні й Ільїнцям.
Спасти не зможе і міцний горішок,
Якщо орбіти співпадуть, то недостатньо буде лікарняних ліжок.
29.06.2007р.