Ізюмщинаусвітлинах:

 

Матеріал для сторінки надіслав
відвідувач сайту
"Анумо знову віршувать!",
поет Володимир Вакуленко

На головну

 До фотогалереї

До поетів Ізюмщини

Коротка історія Ізюмщини

Культура. Духовність, поезія:

Купальня

Січнева зустріч поетів Ізюмщини        Л.Логвиненко читає вірші під час зустрічі Харківських поетів в Ізюмі        М.К.Возіянов під час зустрічі харківських поетів в Ізюмі

Зустріч Харківських поетів в Ізюмі        Зустріч з М.К.Возсіяновим

В селі Довгеньке Ізюмського району

На головну

 До фотогалереї

До поетів Ізюмщини

Коротка історія Ізюмщини



Краєвиди:

Центр міста Ізюм        Ранок в Ізюмі        Ізюмська залізниця

Меморіал        Надвечір'я в Ізюмі

Вигляд з гори Крем'янець на Ізюм         Ізюм під час виборів

На головну

 До фотогалереї

До поетів Ізюмщини

ІСТОРІЯ ІЗЮМЩИНИ

    Ізюм другий по величині й одне з найстарших міст Харківської області.
    Перше згадування російської сторожі "Ізюмська сакма" ми знаходимо в письмових джерелах(літопис руської сторожі) за 1571 рік, а датою офіційного заснування міста вважається 1681 рік. Територія - 43,6 км2. Розташований на обох берегах річки Сіверський Донець, на відстані 127 км від центра області. Населення - 56,2 тис що площа Ізюмського району 1593,4 кв. км. Чисельність населення міста Ізюма 56,2 тис. чіл., Чисельність населення району (без міста Ізюма) 22,1 тис. чіл. Кількість населених пунктів у районі 61, у тому числі:
    1 місто (Ізюм), 60 сільських населених пунктів, всі мають під'їзні дороги із твердим покриттям. Загальна протяжність автодоріг у районі 414,3 км, у тому числі з твердим покриттям 403,2 км (97,3%). У селі Іванчуківка , Ізюмського району розташована церква Іоанна Предтечі 1776р.
    Площа лісових масивів навколо міста становить близько 60000 га, з них 430 га на території міста, а на відстані 9 км перебуває одне з найбільших у Східній Україні водоймищ - Краснооскільське.
    Гора Крем’янець найвище місце Харківщини (218 м. над рівнем моря)і вона є геологічним пам'ятником природи, цікава оголеннями верхнєвапнякових й юрських порід із численними останками органічного миру. А ще з гори відкривається огляд на десятки кілометрів і видний монумент Артема в Святогірську.
    Автором герба Ізюму був російський історик Михайло Щербатов, що очолював Герольдмейстерську контору з 1771 р. Герб був складений в 1776 р. Однак затвердили його тільки у вересні 1781 р. На золотому полі герба Ізюма три виноградні кетяги, які вказували саме іменування цього міста, а плід вказував на те, ніби з нього місто народжується.
    У березні 1111 року на околицях сучасного Ізюма київські дружини великого князя Всеволода Мономаха в кривавій битві наголову розгромили полчища половців.
    Ізюм в 12ст. постраждав від нападів кочівників. В 1185 тут стояв табором князь Ігор. "Ізюмський перелаз" - зручний брід через Сіверський Донець у підніжжя гори оспіваний в "Слово о полку Ігорове" - шедеврі давньоруської літератури.

…Іго йшло: Кончак, Токсобич,
Козу Бурнович, Етебич,
Колобич гидкий, Тертобич –
Йшли спустошенням для селищ.

Руси в розпачі відходять
До Дінця. Курган-узун
Дикорослий степ холодить
(Виник тут пізніш Ізюм)…

(Із «Історії Великої Скуфії»
Вакуленко-К.В.)

    Саме знаменита битва на Каял-річці проходила в околицях Ізюму. В 17ст. у місті споруджено Ізюмську фортецю, зруйнована в 1680р. й знову відбудована в 1681р. Ізюмська сакма, що проходила з півночі на південь, уздовж правого берега Оскола, перетиналася Залозником, свідчить топонім "Ізюм". Географічний термін сакма - "слід; дорога" пішов від тюркського сокмак - "вулиця; велика проїзна дорога, тракт; шлях". А тюркський топонім "Ізюм" утворений з'єднанням двох термінів: з (йиз) - "дорога, шлях" (порівн. "з" - "слід, борозна, риса") і йум - "змішувати, схрещувати; перекривати, перетинати". Отже, назва "Ізюм" (Йиз-Йум) означає дослівно "Дорожнє перетинання", або "Дорожнє перехрестя". А на дорожнім перехресті обов'язково повинен бути вказівник. І таким вказівником Ізюмської сакми є те, що перетинає Залозник р. Мокрий Ізюмець із припливом Сухим Ізюмцем. Вказівник Залозного шляху служить однойменна з ним балка Залізна (Залізна) - ліва притока Мокрого Ізюмця. З 1685р. тут створений Ізюмський слобідський полк з козаків. Першим полковником Ізюмського полку може вважатися Григорій Єрофійович Донец-Захаржевський, що пробув полковником Харківським та Ізюмським 23 роки.Ізюмський полк брав участь в боях російсько-турецької війни, штурмував Очаків, Бендери, Ізмаїл, бився за Бородіно, входив переможцем в столицю Франції.
В 1910 році через місто пройшла перша залізна дорога Харків-Донбас.
    Жителі м. Краматорськ традиційно вважають себе уродженцями Донбасу. Але, напевно, багато хто з них здивується, довідавшись, що офіційно територія міста виявилася в межах Донецької області тільки в роки радянської влади: все
починалося із включення м. Слов’янська й селища Краматорська в Артемівськім окрузі. До цього тутешнє селище, разом із селами Красноторка й Малотарановка,
належали до Ізюмського повіту Харківської губернії, а виходить, були південною окраїною Слобідської України. Після відокремлення Слов'янська в розряд "заштатних міст" однойменний повіт скасували, а його територію включили до складу Ізюмського повіту. Фактично все XIX століття й у період до 1917 р. Слов'янськ перебував в підпорядкуванні адміністрації м. Ізюму й веденні Харківської губернії.
    В 1854 році, в Ізюмі народився ВАСИЛЬКОВСКИЙ Сергій Іванович - великий живописець, автор відомих картин «Весна на Україні», «Улітку», «Кам'яна балка», «На Дiнцi».
   В Ізюмі жив український поет-романтик М. Н. Петренко (на його вірші написані пісні - "Дивуюся я на небо...", "Вечір", "Вечiрнiй дзвін" та ін.).
    Село Синичено, Ізюмського району пов'язане з ім'ям П.И.Чайковського. Мелодії до опери "Черевички" він записував тут.
    Цікавий факт: в художньому фільмі "Гусарська балада" поручик Ржевский промовляє: "Мундир на Вас, я бачу, павлоградський!" Дійсно, з 15-ти гусарських полків 12 було приписано до невеликих українських містечок. А в Харківської губернії гусарський полк був приписаний до місту Ізюма.
    Свято-Преображенський собор, у центрі міста Ізюма, найстаріша кам'яна споруда у Харківській губернії (рік будівлі 1682).
    Ізюм відомий також своєю в'язницею, в якому покарання відбував (1886-88р.р) Павло Грабовський.
    В 1916 році згідно розпорядження Миколи ІІ було розпочато будівництво в місті першого в країні заводу оптичного скла. В 1923 році вже було почато виробництво, що поклало початок розвитку всієї області вітчизняного оптичного скловаріння. Ізюм є батьківщиною оптичного скла не тільки в Україні, але й Росії.
    Ізюмський приладобудівний завод – єдине підприємство України по виробництву оптичного скла, механічних та електронних приладів.
    В роки Великої Вітчизняної війни більш ніж 12 тисяч ізюмчан боролися на фронтах, майже шість із половиною тисяч загинуло, захищаючи Батьківщину. Сотні командирів і бійців були визнані почесними нагородами Батьківщини. За особливу мужність й відвагу тринадцятьом ізюмчанам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Льотчик-штурмовик А. К. Недбайло одержав це звання двічі. Його бронзове погруддя встановлено напроти клубу тепловозоремонтного заводу.
    Через Ізюм проходить автомагістраль Ростову-на-Дону, а також залізнична лінія, що з'єднує Харків з важливими промисловими районами Донбасу.

 

На головну

 До фотогалереї

До поетів Ізюмщини


Колекція віршів    Поезія рідного краю



 

Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Повна адреса сайту "Анумо знову віршувать!"
www.virchi.narod.ru

Роботу над сторінкою розпочато 4 серпня 2006 року

Hosted by uCoz