Петро Скунць народився 1942 року в селищі Міжгір’я. Закінчив філологічний факультет Ужгородського національного університету. Лауреат літературних премій імені Дмитра Вакарова та Андрія Малишко.

ТАРАСОВА МАТИ

Живе й не вмирає шевченківська мати,
Колгоспна кріпачка, забута не раз.
Синове-поети пішли в дипломати,
А з нею зостався єдиний Тарас.

Їй землю, і воду, і кров отруїли
Чорнобильські думи, вітри і дощі.
І просить в Душу свобода Вкраїни,
Та зраджено Душу, немає Душі.

Які ми синове? – ми тіні Вкраїни,
«Сьогодні» нема в нас, є тільки «колись».
Чуття пропили ми, а землю проїли
І жебрати щастя у світ подались.

Народжені в пісні, зостались ми зойком.
І знати не знає народ-лоботряс,
Що мати карпатська на прізвище Бойко
Дніпро полюбила і стався Тарас.

Тому, що багата, тому вона вбога,
Очам завидющим нестерпна земля.
Та виріс Шевченко – дорога до Бога,
Коли ми в дорозі були до кремля.

І от Україна без крові нам дана,
Не вірмо, що дана, бо нині якраз
Повинен узяти її від Богдана
І Богу, не брату, віддати Тарас.

В парламенті нашім – веселі фортелі,
Та все це – між іншим, веселий парад,
Бо підуть ділити шкарпетки й портфелі
Старий партократ і новий демократ.

І що їм до того при ситім кориті,
Що десь на краєчку сумного села
В шевченківській хаті, сто років не критій,
Шевченківська мати дитя привела.

Живе й не вмирає шевченківська мати,
Колгоспна кріпачка, забута не раз.
Синове-поети пішли в дипломати,
А в неї зостався єдиний – Тарас.

   

ПІД СОНЦЕМ ОСЛІПЛЕНИМ

Робота у Бога – це довга дорога,
Де ми й моя влада занадто малі.
Робота у Бога велика і строга:
Вернути у небо людей із Землі.
Та любимо Землю. Нам небо обридло.
А Сонце – осліпши, не бачить воно,
Що стерво і бидло, що стерво і бидло
Нас тягнуть класично й жорстоко на дно.
На дні побував я. І ніби лелеки,
У вирій любові летять мої дні…
Мене ви вхопили? Я дуже далеко
Від тих, що зостались лежать на дні.
Зігнувся я тілом, та серце окріпло.
Здавалося, вчора позбувся очей.
Та я не осліп би. То Сонце б осліпло,
Бо все-таки син я не днів, а ночей.
Дало мені Сонце черешні та вишні.
І є в мене Сонце. І є в мене Бог.
Та, Боже Всевладний, та Боже Всевишній,
Дозволь Тебе з нею любити удвох.

    

Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru

Роботу над сторінкою розпочато 2 травня 2006 року