Львівська область

Місто Львів

КОХАЛА…

Усе тобі я віддавала
Лише тебе кохала та бажала
Не могла без тебе, була твоя
Тобі належала уся плоть й душа моя

Я розуміла що для тебе я ніхто й ніщо
Чому ж сам прямо не сказав, мучав ти навіщо?
Чому не сказав що треба нам прощатись?
Нема почуттів не будемо більше бачитись

Я забула б всі слова, розмови
Зруйнувала б почуттів забудови.
А ти, ти просто втік, просто пропав
Мене ж собою не узяв

Навіщо так жорстоко вбив мою любов
Тепер невпинно з мого серця ллється кров

БОЛЯЧЕ ЗГАДУВАТИ

Згадую ті прекрасні та романтичні миті
Здавалося що ми одною ниткою зшиті
Ніч не була темною та сумною
Коли торкався мене своєю рукою

Ти для мене небо, повітря та земля
Ти мій світ, усе моє життя!!!
Незнаю чому я так стражаю
Здавалося б то щастя я ж кохаю

Невпино серце бєтся та горить
Боляче йому, але воно мовчить
Бо ти ще ж поряд, ти ще мій
Невідпущу тебе,піду у бій

Прошу почуй мої страждання
Відчуй мої палкі бажання
Згадай той перший поцілунок
Ті квіти, твій дарунок

Згадай як говорили без зупину
Повірь тебе коханий я не кину
Відайся почутям своїм
Буду я твоя,а ти моїм

СПОКУСЛИВИЙ ЗМІЙ

Скажи ще довго мучатись мені?
Непевно вік горітиму у пеклі
Зрозумій як мені тяжко проти течії плити
Без тебе навіть нехочется жити

Твоя душа назавжди закрита для мене
Думати про тебе це проклятя скажене
Мені ніколи не тримати твого серця в руках
Відчуватиму твою присутність лише у снах

Я не маю права сказати що ти мій
Нащо я тебе пізнала спокусливий змій
Я намагаюсь про тебе забути
У море щасття пірнути

Але ти, ти ж не відпускаеш
Але й в свої обійми не приймаеш
Тоді ж навіщо я тобі здалась?
Навіщо топтати мене у грязь?

Я хочу все життя бути поряд з тобою
Коли ти поряд я наче за камяною стіною
Коли ж ти десь там, в місці де я не була
Мене вітер зносить, але це лише слова

Тебе напевне більше не побачу
Тому й постійно плачу
Хоча я проійду і слова нескажу
В думках лиш ніжно поцілую

Коханий прощавай надіюсь назавжи
Бажаю ніколи не пізнати тої муки
Тої муки якою я жила й живу
Прощай тебе я більше не покличу

ОДИНОКА

Я відчуваю себе одинокою
Без ногою без рукою і навіть без окою
Я неможу більше реально дивитись на життя
Не можу більше посміхатись,терпіти стражданя

Мені важко говорити що все добре та прекрасно
Коли мені важко і страшно
коли роблю вигляд наче мені все всеодно
коли сміюсь,бо типу смішно

ніхто мого болю не помічає
А насправді моя душа про допомогу благае
Чому люди вірять моїй посмішці
Невже мене не видно як у книжці

Я ж для всіх наче відкрита людина
Невже важко побачити що в мені плаче кожна клітина
Сказати що мені погано та сумно???
А а навіщо якщо всім всерівно

Та й я сама не прагну до співчуття
Адже я сильна, так ж всі вважа
Навіть не розумію чому я ці рядки друкую
Я ж зараз зовсім не сумую

І не розумію чому з моїх очей капають сльози
Чому неможу танцювати,наче в ногах занози
Боже як то тяжко саму себе зрозуміти
Тяжко себе комусь відкрити

Чому я не можу зняти маску
І розмалювати своє життя в кольорову краску

КОХАННЯ

Яке прекрасне життя
Коли кохаєш ти і я
Коли дивлюся в твої очі
Коли провожу поряд дні і ночі

Якщо ти поряд я цвіту і пахну
Без тебе не горю, а чахну….
З тобою я готова йти в вогонь і в воду
Такого як ти небачила із роду

Ти сам прекрасний, янглоля!!!!
Хочиш зірку?? Подарую тобі Я
А хочиш буду весь час тільки з тобою???
А хочиш буду боротись за тебе? і візьму до рук я зброю

Тебе безмежно я кохаю
Коли ти поряд я літаю
Коли ти поряд не бачу я світу
Лиш ти в моїх думках без гніту

Я хочу бачити тебе у сні
В кожній людині….потрібен ти мені
Люблю, люблю, люблю готова що хвилини це казати
А я тобі потрібна??????????? Хочу знати…….

ДРУГ

Ти поряд! Мій! Ти у мене є!
Ти про промінь щастя! Сонце моє!
Коли ти зі мною друг! Порадник!
Коли з іншою! Зрадник!

Ти для мене просто друг, знаю!
Але чому тебе не відпускаю, ревную?
Кохаю! Хочу сказати!
Не можу! Друг! Важко брехати!

Хоча що тобі подобаюсь знаю!
При кожному погляді відчуваю!
Не можу признатись! Боюсь!
Що втрачу друга! Сама з себе сміюсь!

Не думала що так буде!
Не знала що доля так поверне!
Треба викинути ці думки!
Для мене важливіший ти!

Напевне признаюсь! А якщо не зрозумієш?
Якщо не будемо разом і підеш?
Ні! Нічого не скажу!
А якщо ти також це відчуваєш? Пожалію?

КОЛИСЬ

Колись, так колись я жила
А може просто проживала
Я грала в життя колись
Воно грало мною, говорячи не злись

Колись терпіла все. Боліло
Але й колись біля серця щось тай гріло
Колись йшла в перед по дорозі
Збивала до крові нозі

Колись пісні співала
Колись долю будувала
Колись навіть друзів берегла
Навіть дякую не чекала

Колись могла посміхатись
Колись в кохані признатись
Колись, так колись жила
Та то було колись! Забула…