Львівська область
 

ОБГОВОРЕННЯ ТВОРІВ

твори автора надіслані поетом В.Вакуленком

Із збірки
    "АУТОАЛЕРГЕН. 24 ГОДИНИ В ПЕТЛІ"

(2000 р.)

Шукаю
Своє місце
Своє сузір'я
А ви спробуйте
Доведіть
Що я не зірка
Що я
Те невічне яке
Мине
Як тільки Бог
Перегорне
Іще одну сторінку









Не вбивай час що
Собакою припав до ноги
Не кидай монет до
Пристрасті ріки
Залишилось в майбутнє іти
Майбутнє і ти









Так смішно
Знову цей годинник
Відкраяв час
Пора іти
Зусилля
Себе з тобою
Вже не знайти
Мене нема
Я вже далеко
Із ночі тчу
Собі печаль
А ти мовчиш!
Що сонце в небі
Готує гострого
Меча
Тепер я привид









Віддзеркалившись в тобі,
я забуваю, ким був до тебе.
С. Коноваленко

Сотні людей
Сотні віддзеркалень
Сотні мене
У світі кривого
Дзеркала
Існує ще один
Світ
Незустрітих мною
Облич
Неодягнених мною
Масок
Дайте мені дзеркало!
Я хочу знати
Хто я







Із збірки
    "ДОРОГОЮ У СПОКІЙ"

(2001 р.)







Я вже не та, що була вчора,
Подорослішала на цілу ніч,
Не зорепад, не тихий голос,
Не віск, що капав з свіч.
Я стала старша за розлуку,
А їй, мабуть, мільйони літ.
Сльоза ударилась об руку –
Одна лишилась на весь світ.
Самотність, мов примхлива панна,
Ховала очі в чорне небо.
А я шукала не кохання,
А щось сильніше – безімення.
А я шукала забуття...









Я ховаюсь в трамвай
Від самотності й смутку
І зникаю: бувай!
Не клени, що так хутко
Я змінила життя.
Хоч катаюсь по колу,
Я тепер вже не я,
Я – незвідане, нове...









Котиться щастя бруківкою Міста.
Той, хто не встиг, – не пізнав Його змісту.
Той, хто не встиг, – не впіймав у долоні...
Котиться містом щастя, мов сонях...









В океані чужих
Облич
Загубила своє
Почеплю оголошення:
Поверніть!
За винагороду!









Твої слова
Зігріті вітром зради
Я їх почула
Скажи для чого
Ради?









Провулок випльовує
Людські тіла
На дорогу.
І тебе теж.
Ти зішкребеш себе
З асфальту
І поповзеш далі
До місця призначення,
Як і всі...