ВІРШУЄ
ЮНІСТЬ
на
virchi.narod.ru
Марія Баран
Харківська
область
Ізюмський район
село Донецьке
Малокомишувацька ЗОШ (10-й клас)
Народилась 10.07.1991 року
Від автора сайту:
!!!На сторінці використовується Java-навігація!!!
Ця сторінка створена за поетичним
доробком відвідувачів сайту
"Анумо знову віршувать!"
МОВО-ВЕСНО
МИ РІВНІ, МИ РІДНЯ
ЗИМА
СНОВИДІННЯ
ЖИТТЯ
Що ти хочеш почути в тишині?..
МОВО-ВЕСНО
Весна – це дівчина кохання,
Весна – це дівчина бажання:
Прекрасна, лагідна, чудова,
Така ж, як українська мова.
Завжди пашіє і цвіте,
Не знайдеш кращої ніде,
Бо на землі вона одна,
І лише тут вона луна.
Найдивовижніша із всіх,
І серед інших мов веселих,
Вона і перша і дзвінка,
Неначе сплетена з вінка.
Весною зацвітуть сади –
Яскраво мова квітне,
Зростають весняні дари
І мова – слово рідне!
МИ РІВНІ, МИ РІДНЯ
Країна мила, вірна нене,
Одна єдина ти у мене!
Стокоса дівонька верба,
І даль небесна, голуба.
Хатина біла, сіра стріха,
Що повна галасу і сміху.
Село улюблене і річка,
І дві сестрички-семирічки.
Одні і ненечка, й отець,
Одні не тисячі ж сердець!
Найліпше в світі майбуття –
В одну дорогу до життя.
Чому ж у інших все не так?
Чому ж у кожного свій смак?
Де їхня мовонька єдина?
І де загублена країна?
Хатина де і де село?
Куди життя їх занесло?
Ми народились на землі
Та не рабами, а ЛЮДЬМИ!
Ми народились для життя,
Кохання, та не каяття.
І всі ми рівні між собою
І він, й вона, і я з тобою.
Матуся в нас одна – дивися
Країна де ти народився!
ЗИМА
Зима чарівна настає –
Біленька, шовковиста.
Вона ще кращою стає
Як в сонці пломениста!
Коли подивишся на сніг
Всміхаєшся тендітно,
Нехай засніжує поріг –
Прийму зиму привітно.
Відлунням чути звідусіль
Колядки та щедрівки.
До всіх родин, з сусідніх сіл
Заходять раді дітки.
І всі радіють цій порі
В своїй сім’ї, в оселі.
Зима крокує по землі –
Святкують дні веселі!
СНОВИДIННЯ
Подарує чемно нічка мрію та бажання,
Буду довго я молитись за своє кохання.
Хочу, щоб завжди була здійснена надія,
Щоб з тобою залишилась, я твоя Марія.
Хочу щоб мені приснились білії хмаринки,
І розкішні скрізь садочки спілої малинки.
Хочу щоб життя на світі стало спокійніше –
Мир повсюди, гарні діти – те що наймиліше!
ЖИТТЯ
Дали навіщо нам життя,
Щоб ми чекали тихо смерті?
Невже не буде каяття,
Чому в юрбі стоять уперто?
Чому без порухів вперед –
Сидять в будинках нерухомо?
В житті лише згірчиться мед,
Якщо ховатись за шоломи!
Вставайте люди, не сидіть –
Надітись на Бога досить!
Він допоможе, як не спить
Робота та, що плід приносить!
Що ти хочеш почути в тишині?
З ким розмовляєш ти не кажучи ні слова?
Чому не відкриваєшся мені?
Для чого тобі вигадана мова?
Ти будеш сам сьогодні сумувати,
Не думаючи – довго в думі будеш.
Я хочу дуже щось тобі сказати,
Але ти всі слова однаково загубиш.
Ти здатен співчувати і радіти,
Ти вмієш слухати і вмієш говорить.
Та все ж в кімнаті замкненій сидіти
Бажаєш ти. А як Душа болить
І серце як палає в мене в грудях.
Це байдуже тобі, ти бачиш хіть
Лише погане бачиш в грішних людях.
Для тебе небо, ніби полотно
Тяжке нависле сіре покривало,
Що робить тінь на прокляте зерно –
На цій землі святого дуже мало.
Вір, сонця промінь я тобі знайду.
Зроблю я так, щоб серце полюбило,
Щоб слухав ти як я тебе молю,
Щоб ти казав: «Кохана, ніжна, мила
Невже не бачиш ти як я люблю!»
Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Повна адреса сайту "Анумо знову віршувать!" www.virchi.narod.ru
Роботу над сторінкою розпочато 2 квітня 2006 року