Іван Франко
Біографія
Жіноче серце!
Ні, не любив на світі я нікого
Як на вулиці зустрінеш
Жіноче серце! Чи ти лід студений,
Чи запашний, чудовий цвіт весни?
Чи світло місяця? Огонь страшений,
Що нищить все! Чи ти як тихі сни,
Невинності? Чи як той стяг воєнний,
Що до побідки кличе? Чи терни,
Чи рожі плодиш? Ангел ти надземний
Чи демон лютий з пекла глибини?
Чим б'єшся ти? Яка твоя любов?
В що віриш? Чим живеш? Чого бажаєш?
В чім змінне ти, а в чім постійне? Мов!
Ти океан: маниш і потопляєш,
Ти рай - добутий за ціну оков.
Ти літо: грієш враз і громом убиваєш.
Ні, не любив на світі я нікого
Так, як живому слід живих любить,
Щоб, не зрікаючись себе самого
Ввійти в другого думку, переймить
Його думки, ого бажанням жить,
Не думавши добро творить із того,
І так, незаматно зовсім для нього,
Вести його, де вища ціль манить
Відразу бути паном і слугою,
Зректись себе і буть самим собою -
От так любить ніколи я не вмів.
Чи самолюбства в мені за много стало,
Чи творчих сил живих було замало?
Чи шлях життя мене фальшифо вів?
Збірка "Перший поцілунок"
(уривок)
ХІ
Як на вулиці зустрінеш,
То мене обходиш ти
Добре робиш! Спільним шляхом
Не судилось нам іти
Йди на право, я наліво
Шлях верстатиму в тумані,
І не здиблемось ніколи
Як дві краплі в океані
Я В дорозі здиблю горе,
Що тобі несе удар,
Сам його до себе справлю,
І прийму його тягар.
А як щастя раптом схоче
В мою хату загостить,
Я його до тебе справлю,
Най голубочком летить.
Що мені без тебе щастя?
Звук порожній і мана!
Що мені без тебе горе?
Щезла і йому ціна.
Наче крапля в океані,
Розпливусь я, потону;
Ти гуляй на сонці, пані,
я ж спливатиму і к дну.
Роботу над сторінкою розпочато 13 березня 2005 року
