ВІРШУЄ
ЮНІСТЬ
на
virchi.narod.ru
Іванова Ольга
Харківська
область
Ізюмський район
Іванчуківська школа
Від автора сайту:
!!!На сторінці використовується Java-навігація!!!
Ця сторінка створена за поетичним
доробком відвідувачів сайту
"Анумо знову віршувать!"
МИНУЛЕ КОХАННЯ
ЗГАДКА ПРО КАЛИНУ
БАТЬКІВЩИНА
ЧОВЕН
МИНУЛЕ КОХАННЯ
Немов було все як завжди:
Всі розворушені бажання
Залишились в моїй Душі,
Але минулося кохання.
Та чи могло це статись так?
Хіба кохання може бути
Як мимовільний сірий птах
Злітає, б'є крилом у груди!
Хіба воно зникає десь,
Або з'являється миттєво;
Та забирає вік увесь,
Усе життя, і це... суттєво!
Зосталося все як завжди,
Тільки минулося кохання:
Лишились з давності листи,
На серці біль, в Душі страждання.
ЗГАДКА ПРО КАЛИНУ
За вікном у батька зацвіла калина -
Похилила віти прямо до землі,
Зацвіла і плаче, нігби та дитина
Про прожиті роки і минулі дні.
Зацвіла та цвіту ніхто не радіє,
Хто ж бо її бачить - батька вже нема.
Хто ж бо поцілує, хто її пригріє -
Зосталась рідненька у саду сама...
Ягоди достигли і опало листя,
Кетяги червоні на землі лежать.
Вітер нагадає батька сумну пісню
Та не прийде батько, вічно йому спать!
Не запросить в гості, не пригостить чаєм,
З стиглої калини пишних пампушок.
Бо йому те царство вже здається раєм
А прожити з нами невеликий срок.
Калина засохла, хата постаріла
Тільки пам'ять в серці про батька жива,
Жива пам'ять в серці і не посивіла
Жива буде вічно все життя вона.
БАТЬКІВЩИНА
У кожної людини є своя
Малесенька частинка Батьківщини:
Для мене це чудова, дорога
І мальовнича рідна Харківщина!
Де найясніше сонце, світле небо
Де хлібом пахне нива золота,
Там де сади квітучі і дерева -
Там працьовиті руки й доброта.
Тут найдобріші люди, вмілі учні,
Письменників багато і митців.
Цей край пишається талантами своїми -
Багато тут поетів і співців!
У центрі міста, де квітучі клумби
Стоїть могутній університет,
Відомий він уже в усьому світі,
Про нього знає вчений і поет!
Ми будемо завжди пишатись краєм -
Якому присвятили все життя.
І всі свої легенди, вірші, пісні
Ми з роду в рід несем у майбуття!
ЧОВЕН
Блукає човен в синім морі,
Вітрила сильний вітер гне,
Показують дорогу зорі
І човен мов стрілу несе.
Бурхливі хвилі заважають
Човну до цілі стрімко йти.
Ні хмар, ні місяця не знають,
Чим можна тут допомогти.
Безсилий човен помирає,
Лиш чує поклики німі,
У мертвій тиші завмирає,
Не видно вже його в імлі.
Раптово ущухають хвилі,
Стихає вітер сильний вже,
По морю лиш пливуть вітрила,
А для човна скінчилось все.
Він не побачить синє небо,
Глибоке дно, безмежну міль,
Йому нічого вже не треба -
Лише бурхливу тишу хвиль.
Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Повна адреса сайту "Анумо знову віршувать!" www.virchi.narod.ru
Роботу над сторінкою розпочато 13 березня 2006 року