Галя Мазуренко. Празька школа української поезії

   Галя Мазуренко (1901—2000) — поет, художник. Народилася в 1901 р. у Петербурзі у сім'ї професора. В роки національно-визвольних змагань 1917—1922 рр. перебувала в армії Симона Петлюри, за бойові заслуги у битвах за українську державність нагороджена залізним хрестом.
    На початку 20-х рр. перебирається до Чехословаччини. Навчалася в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова та в Українській студії пластичного мистецтва у Празі. Зближається з поетами-пражанами і активно вливається у літературний процес. Друкується в часописах «Вісник», «Пробоєм». З 1945 р. проживає у Лондоні.
    Автор понад 11 поетичних збірок, зокрема, «Акварелі» (1927), «Вогні» (1941), «Снігоцвіти» (1941), «Пороги» (1960), «Ключі» (1969), «Зелена ящірка» (1971), «Скит поетів» (1971), поеми «Золота корона» (1972), «Північ на вулиці» (1980) та інших.

РІЗДВО

У сутінку стрункі тополі
Закучерявило в тумані.
І глід обірваний у полі
Тихенько в темряві розтанув.
В цей вечір, кажуть, народився
Маленький хлопчик. За звіздою
Верблюд із магами поплівся,
І хліб знайшов він під горою.
У тиші ночі тихий янгол
Крильми повіяв по стодолі.
Блаженнії за правду гнані,
Що не зневірились ніколи.

Душа де? Душі нема.
її розірвали гноми.
Край церкви сидить сатана
На поржавілім дзвоні.

А в пеклі, в магічних кругах,
Він бродить і душу збирає,
Збирає її по шматках —
Одної шматинки немає...

ПАМ'ЯТІ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ

Вона загинула, заквітчана в словах,
Які весною тільки проростають.
Коли від щастя голова тяжка
І шийку дітям легко смерть ламає.

Її забили, бо вона поет.
Помазаники перші йдуть на жертву,
В тюрмі за стінкою голосить кулемет
За тих живих, що ждуть своєї черги.

СЕНЕКА

Гляджу, до ранку недалеко...
Зчорнів від жару абажур.
Під лампою старий Сенека.
Як я слова переложу?

«Виходить так...» Сенека пише:
«Як краще ти, то гірше гнів?
Покинь. Прислухайсь, яка тиша,
І лад, і щастя у богів».

Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Повна адреса сайту "Анумо знову віршувать!" www.virchi.narod.ru

Роботу над сторінкою розпочато 3 вересня 2005 року