Фото Тетяни Андрушко

  Тетяна
Андрушко

Кіровоградська область
місто Мала Виска

Біографічна довідка

Матеріал для сторінки надіслав відвідувач сайту
"Анумо знову віршувать!",
поет Володимир Вакуленко


Від автора сайту:

!!!На сторінці використовується JAVA- та GIF- анімація!!!

НА ГОЛОВНУ сторінку сайту української поезії

Зміст сайту української поезії

 

Зміст:
 

Смак і несмак. Кон'юнктура...

МИКОЛІ ВАСИЛЬОВИЧУ ГОГОЛЮ

ДУША І ТІЛО


    Тетяна Андрушко народилася 1967року в місті Мала Виска Кіровоградської області. Закінчила середню школу, Новобузьке педагогічне училище (Миколаївська область). З 1986 року працює в редакції районної газети «Мало-висківські вісті».

 

Смак і несмак. Кон'юнктура.
Поглинаючий формат.
Скаче фраза по баюрах,
Ніби джунглями примат.
Сліпо віримо підміні,
Споживаєм концентрат.
Замість Данте і Фелліні –
Маскультури сурогат.
Кривулясті перелоги
Катакомбами облуд...
Несему думки убогі,
Ніби в пластику фаст фуд.
Між полотен Левітана –
Як опудало – біг-борд...
І підробка, і омана –
Одурманений народ.
Хряснуть мрії у туманах
Із підтятими крильми.
Й галасують на майданах
Наші клони, а не ми.





МИКОЛІ
    ВАСИЛЬОВИЧУ
        ГОГОЛЮ


Глава літератури, глава поетів.
В.Бєлінський

І
Великий містик кутається в ризи,
Будує анфілади міражів.
У світлі снігової антрепризи
Виписують сніжинки віражі.
А сніг летить із вечора до ранку,
Лапатий сніг, якого не бува.
Вже парубки водитимуть Меланку
І розпочнеться казка снігова.
Вертеп засяє сміхом, гуком, блиском,
Колядка сяде співом на плече.
І повагом пливтиме понад містом
Полтавський дух різдвяним калачем.

II
Рудий Панько неквапом смалить люльку
І оповідки кільцями луска.
Розтанув день, як снігова бурулька.
І сизий вечір вшкварив гопака.
Страшні казки – то про червону свитку,
Про папороть, що раз у рік цвіте,
Про відьму і про золота калитку,
Про те, як зимно віхола мете.
Про втопленицю, й помсту родоводу,
І ярмарку піднесення гучне.
І про чудову на Дніпрі погоду,
Який і пташка вряд чи перетне.
Про сонця корж, підпечений зірками,
Про місяць, що скотився між копиць,
Про землю, помережану садами,
Яка ще живить волю нашу й міць.

  

ДУША І ТІЛО

По підворіттях бродить втома
І гарячкових рішень шквал.
Згорає пристрасть, як солома,
Скінчивши дійства ритуал.
У всьому бачиться підміна:
Довкруг не люди, а людці.
І благочинність – половина,
Черстві серця, мізерна ціль.
А тіло прагне насолоди,
Кайданів, кліток золотих.
Недосконалістю природи
До нас, слабких, крадеться гріх.
Душі ж не треба срібла-злота,
їй лише хочеться літать,
Гулять по світі, як голота,
І попід церквою стоять.




 

НА ГОЛОВНУ

Зміст


Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru


Роботу над сторінкою розпочато 28 травня 2006 року



Hosted by uCoz