|
||
Петро Бондарчук |
Донецька область |
Петро Бондарчук народився на Вінниччині. По закінченні
семирічки працював лісорубом, обліковцем рільничої бригади в колгоспі, служив в
армії, був секретарем контори колгоспу.
З 1962 року живе в Донецьку. Працював
редактором на Донецькому телебаченні, відповідальним секретарем багатотиражної
газети, кореспондентом обласної газети «Радянська Донеччина», літ працівником мар’янської районної газети, старшим редактором видавництва «Донбас».
Все почалося з пісні: в ранки ранні
Співала мама радісно мені.
Гойдаючи колиску при вікні,
А за вікном – троянди полум’яні.
Всміхались квіти, запашні, духмяні,
І очі мами сяяли ясні.
Вбирав я серцем всі її пісні,
Усі слова, такі прості й кохані.
Вони мені прекрасний світ одкрили,
Вони мене в життя благословили,
Щоб доля в мене щасно розцвілась.
Я ще не знав, що маю Батьківщину,
А вже любив красу її первинну,
Що в материнській пісні почалась.
БАЛАДА ПРО КАЛИНУ
Птиці клюють калину,
Бризки, мов кров, гарячі
Капають в сніг іскристий.
Птиці клюють калину.
Чом же вона не плаче?
Болю невже не чує?..
Птиці наїлись ягід
І на снігу блакитнім
Чистять дзьоби червоні.
Птиці наїлись ягід,
Сніг, мов од ран, багряний.
Глянь:
А калина сміється!..
Оченята плачуть і сміються,
Рученята просяться в політ.
Ждуть казки Ганнусю не діждуться,
Сто доріг їй обіцяє світ.
Тупцю, ніжки, в радісну годину.
Ну, природо, мудра і свята,
Першим кроком обдаруй людину,
Першим словом освіти уста.
Не злукав же й ти, вродлива доле:
Серце правди і краси навчи,
Розкажи про щастя ясночоле,
А про жаль та смуток промовчи.
Що б там не було напоготові –
Терпеливість мужністю назви.
Іменем Вітчизни і Любові
На добро у світ благослови.
Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru
Роботу над сторінкою розпочато 30 квітня 2006 року