Зміст

На головну

    Ольга Бондаренко родом із Донбасу. У Євпаторії 1991 року. Лауреатка кримського фестивалю «Альгамбра-2003» (з української поезії) та дипломантка фестивалю «Пристань менестрелів».

Як я люблю тебе, моя країно!
Гіллясті верби, гай, козацький шлях...
Моя квітчаста, люба Україно,
Б тобі – майбутність дітям! Предків прах.
Біля воріт калина та малина
Купають листя аж у спориші...
В блакитнім небі зграя журавлина
Крилом чіпляє струни у душі.
Дівоча пісня ніжним співом лине,
А в ній журба, страждання та любов,
Рясні садочки, пісня солов'їна...
Як чую, серце завмирає знов.
Волошки у полях блакитно-сині,
Такі чудові, як роса впаде!
І теплі вранішні світанки сиві –
В них сум та жаль притулку не знайде!
Якщо колись тяжких обставин збіжжя
Прониже болем серденько моє,
Мене нічим не зманить зарубіжжя,
Бо тільки тут для мене щастя є!

      

Поки життя міняє суть на смерть,
Натреш мозолі не в одних сандалях,
Дістатись щоб мети в манливих далях,
Крокуючи крізь років круговерть.
На скронях часу в сивині століть
Таки сягає розум світлих далей!
І мудрий досвіт, мов з рясних мигдалей,
Гілки плодючі тягне в верховіть!
От тільки б не згубити ув імлі
Нам вірності стежину на Землі!

      

Я – Всесвіту беззахисне дитя.
Мій кожен день – повернення в майбутнє,
Мої думки, мов вітер з небуття,
Навіють марево або оголять сутнє!
Коли закрутить Доля в бистрині,
Зливаюся з величчям високості.
Бурливим хвилям не кажу я «ні!» –
Здолати опір той мені непросто,
Бо розумію! Це – земне життя.
Колись вернусь я в Світ травою в полі,
Я – Всесвіту беззахисне дитя,
Тому всі дні я підкоряю Долі!

      



 

Зміст

На головну

Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru

Роботу над сторінкою розпочато 18 жовтня 2006 року