Іван Данилюк

Дніпропетровська область
село Троїцьке


Біографічна довідка

Матеріал для сторінки надіслав відвідувач сайту
"Анумо знову віршувать!",
поет Володимир Вакуленко


Від автора сайту:

!!!На сторінці використовується JAVA- та GIF- анімація!!!

НА ГОЛОВНУ сторінку сайту української поезії

Зміст сайту української поезії

Зміст:
 

Щаслива жінка світові невгодна...

До класиків достукатися важко...

В кургані видзвонюють глеки...

Так мало від тебе вчорашньої...

Приспавши нелюба, немов малу дитину...



    Іван Данилюк народився 1950 року в селі Троїцьке на Дніпропетровщині. Закінчив історично-філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.
    З 1974 р. працював у засобах масової інформації міст Новомосковська, Павлограда, смт. Васильківки на Дніпропетровщині. Нині – заступник редактора районної газети «Васильківський вісник».

 

Щаслива жінка світові невгодна,
Він все шука нагоду допекти
І в плітку загортає що завгодно,
Аби засумніватись я чи ти.

І плаче вона аж до півнів третіх,
Відшмагана шпіцрутенами слів.
Та на її парадному портреті
Не знайдеш болю хоч маленький слід.

Всміхається до нас вона лукаво,
Так легко відпускаючи гріхи,
Прощаючи наліво і направо
Не тільки не виправних і лихих…





Не спиняйте покоління,
Що росте поетами!
Андрій Малишко


До класиків достукатися важко,
Вони од слави стали геть глухі
І провінційних геніїв замашки
Сприймають ніби наміри лихі.

Та з запахом баштану, саду й глиці
Вірші, підбиті на семи вітрах,
Летять над чорним трактом до столиці,
Немов поетів спопелілий прах.

  



В кургані видзвонюють глеки –
Давно в них немає вина,
Й застиглі під поливом греків
Вітрила земля напина.
Під котрим з них бачив Овідій
Цей овид, що тане в степах?
Крізь шар залакованих мідій
Гекзаметр його проступа.
Де з неба сліпучим вогнянцем
Б’ють грози у товщу століть,
Опальним поетом-вигнанцем
Камінна подоба стоїть…


   

Так мало від тебе вчорашньої
Лишилось сьогодні мені.
Втомившись з дороги віражної,
Долаєш її ще вві сні.
Водночас близька і відчужена,
Лежиш на затерплій руці.
І усмішка ніби примружена,
Застигла на смаглім лиці.
Мені тут уже не постелено,
Тож навіть торкнутись не встиг,
Щоб тінь не сахнулась під стелею,
Неначе рушниця навскид…

 

Приспавши нелюба, немов малу дитину,
Русалкою виходить в душну ніч
І вибирає зілля кровоспинне
Для серця, що живе собі опріч.

Йому байдуже: фатум чи помилка
Їй одягла на голову фату
Чи виплеснуті приворотні змилки
Її десь зачепили на льоту.

Як нарізно мовчать Душа і тіло,
Коли Господь не втяв між них межі.
… Вона ще до ставка не захотіла,
Та вже не хоче мучатись у лжі.

   
 

НА ГОЛОВНУ

Зміст


Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru


Роботу над сторінкою розпочато 27 квітня 2006 року



Hosted by uCoz