Наталка Фурса народилася 1964 року в Полтаві. Закінчила Ромоданівську середню школу на Миргородщині та факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. Працювала кореспондентом яготинської райгазети, молодшим науковим співробітником Яготинського історичного музею (Київська область).
    З 2005 року - літературний консультант Полтавської обласної організації Національної Спілки письменників України.

Чого боятись? Ти ж не Каїн.
Ти блудний син, та любий син.
Ти щось шукаєш між чужих,
а шукачів завжди прощають.
Вдобривши не свої ґрунти,
дожившися до свинопаса,
ти вернешся і станеш - ґазда,
й до ніг тобі впадуть брати,
батьки і вся твоя родина,
що не зрікалася вітчизн.
Бо блудний син - найвищий чин
у нашій славній Україні...
 

Десь тут ходила мавка лісова...
Не навчена лукавити зі світом,
вона жила - так, як уміють діти,
допоки не повторюють слова.
їм кожен день несе прості дива,
не вимагаючи собі нічого...
Не слухала вона нового Бога -
древніші, певно, відала слова!
Хто без меча, тому не служить щит.
Приречена на забуття і зраду,
вона приходить, щоб сказати правду,
у наші сни, але чомусь мовчить...
Що потонуло - більше не сплива.
Живою плоттю оброслії облуди.
І навчені брехати Божі люди
лише чужі повторюють слова.
     

БАЛАДА ПРО ТЕЛЕСИКА

Ач, летить! Птаха горда, стильна.
Хоч малюй в небі крила сильні -
тінь лягає на всенький світ.
Ой Телесику, бідний хлопче,
вона брати тебе не схоче,
бо... корона на голові.

- Ми з тобою, безкрилий, різні.
Ти мене не дістанеш слізьми.
Я- найперша. Та ще не пізно.
Нехай тебе задні візьмуть...

О, летять! Тихі, гарні, милі.
Трішки нижче, і вужчі крила.
І повільніше, бо важкі.
Ой Телесю, зберися з духом.
Не гукай! Не захочуть слухать:
близько вуха, та не близькі.

- Ми з тобою, голодний, різні.
Ми шукаєм собі вітчизну.
Нам устигнути треба - пізно.
Нехай тебе рідні візьмуть...

Ох, летять... Ці не крила - стяги
за собою у небо тягнуть,
а на лапах - багно і слиз.
Шиї, довгі й тонкі, мов спиці,
одвертають безликі лиця, -
їм нема чим дивитись вниз.

- Ми з тобою - рідня. Молися
тут за нас, щоби ми спаслися,
а тебе рятувати пізно...

- Нехай мене кутні візьмуть!
    

Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru

Роботу над сторінкою розпочато  12 червня 2006 року