Фото Віри Казидуб

Віра Казидуб

Полтавська область
місто Полтава


Біографічна довідка

Матеріал для сторінки надіслав відвідувач сайту
"Анумо знову віршувать!",
поет Володимир Вакуленко


Від автора сайту:

!!!На сторінці використовується JAVA- та GIF- анімація!!!

НА ГОЛОВНУ сторінку сайту української поезії

Зміст сайту української поезії

Зміст:
 

Монотонно, без шику й блиску...

Віконна рама, де примарне скло...

Вода небесна дрібно полилась...


    Віра Казидуб народилася 1957року в с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області. Закінчила архітектурний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту. Працює начальником архітектурно-планувального відділу дочірнього підприємства «Проектний інститут «Укргеолбудпроект» НАК «Надра України». Живе в Полтаві.

 

Монотонно, без шику й блиску,
Урочисто, немов хорал,
Дощ ішов неймовірно близько
І з асфальту сліди збирав.
А назустріч - швидка й велика
Йшла байдужості течія.
І заходились німо криком
Два самітники - дощ і я.
Він підстрибував тротуаром,
Він жахався чужих облич.
Ми були з ним чудова пара
В цю холодну серпневу ніч.
Тротуаром, по брівці, скраю...
О, думок моїх круговерть...
Він минає, уже минає,
Іще трохи - і піде геть...
Він звучав мені мов соната.
Він був рідний мені, мов брат.
Мене знову чекала втрата
У шерензі щоденних втрат...
Щировірна, немов собака,
Я здригнулась в пітьмі густій -
Дощ ішов запитальним знаком,
Він гукав мені: «Йди, не стій!»
Я стояла, відчувши раптом
Біль сирітства в душі німій.
Бо його забирає натовп
І вже навіть цей дощ - не мій.
 



Віконна рама, де примарне скло.
Відсуну штору і відкрию раму.
То, мабуть, риба вдарила хвостом,
А може, сонце блиснуло веслом, -
Та що б там не було, а маю рану.
Душа благословила день новий.
Його початок звівся до причастя.
Мій лицарю з уяви, то не Ви
Великим пензлем хмари синяви
Мені в цей ранок бризнули на щастя?
     

Вода небесна дрібно полилась
І віддзеркалила у сонці кожну краплю.
Дрібна й невидима - піймати її зась,
Але я відчуваю: відбулась
Вистава радості -і я туди потраплю
Обов'язково. Десь, колись, якось.
Нехай вельможі ходять на прем'єри.
Цей режисер талант. Він вищий Хтось.
Все, що задумав, все і відбулось,
Як розумію, до нової ери.
Іде повторення. Змінився лиш глядач.
Щілина - сцена, а лаштунки - мури.
Прийшов сюди - сиди собі і плач
Чи смійся. Але в пам'яті познач
Розкішну геніальність режисури.
    

НА ГОЛОВНУ

Зміст


Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru


Роботу над сторінкою розпочато  12 червня 2006 року



Hosted by uCoz