Фото Володимира Могилюка

Володимир Могилюк

Кіровоградська область
місто Кіровоград

Біографічна довідка

Матеріал для сторінки надіслав відвідувач сайту
"Анумо знову віршувать!",
поет Володимир Вакуленко


Від автора сайту:

!!!На сторінці використовується JAVA- та GIF- анімація!!!

НА ГОЛОВНУ сторінку сайту української поезії

Зміст сайту української поезії

 

Зміст:
 

БАТЬКІВЩИНА

ШЕВЧЕНКОВЕ ТЕПЛО

ЛЕБЕДІЯ

ОСВІДЧЕННЯ РІДНІЙ ПЕРИФЕРІЇ


    Володимир Могилюк народився 1957 року у Миколаєві, закінчив десятирічку в селищі Козацькому,
що на Херсонщині та Одеський медичний інститут. З 1980 року лікарює в Кіровограді.

 

БАТЬКІВЩИНА

«Дай, БОЖЕ, час добрий!»
Народне прислів'я

Ми звідтіля, де течія дніпрова
ще прибережний розмиває кряж,
ми з тих країв, де цокали підкови
чумацьких коней шляхом на Сиваш.
Ми там зросли, де жайвори щомиті
над степом напинають сонця стяг,
де степ – вінець колосся і блакиті, –
прадавній свідок батьківських звитяг.
Ми з тих країв, де пам'ять історична
лиш підсвідома та архівна річ...
Слабенькі ліки – гасла істеричні,
єдине тішить – закінчилась ніч!..

      



ШЕВЧЕНКОВЕ ТЕПЛО

У цьому світі, де кінця не видно
строкатим ордам примайданних ревищ,
єдине тішить, що погідно квітне
і не тьмяніє сонце Кобзареве!
Хай дні ясні або туманні ранки,
хай зими теплі чи холодне літо –
такої ще не виткано фіранки,
щоб сонце те від мене затулити!
Отож – квітує сонце самобутнє,
І злободенне, і таке святкове...
Що зцілює собою сірі будні
п'янке тепло Тарасового слова...

  

ЛЕБЕДІЯ*

Похилі собори та сльози бідацькі, –
життя провінційне – авжеж не безе!
Рутинні події жуком колорадським
обсіли пожовклі масиви газет.
Тут – протягів ружа, тут – вицвілі стяги,
змілілі річки і змалілі бомжі,
а ще – постаментів зотлілі звитяги
понад іномарки чиновних мужів.
Занедбана й ница, моя Лебедіє,
вже з того радію, що в мене ти є...
І, попри усе, не втрачаю надії
уздріти відродження горде твоє...

*Лебедія – оспівана у міфах праісторична
назва місцевості, де нині – Кірове

 


 

ОСВІДЧЕННЯ РІДНІЙ ПЕРИФЕРІЇ

Нехай у столиці підземка відлунює щемко,
нехай мурашино у клопотах людство снує,
а тут – рустикально сприймаються
        строфи Шевченка
і все доокола, куди не поглянеш, – твоє.
Нехай у столиці збивають всі протяги подих,
нехай по майданах ще й досі(!) словесні бої,
а тут – ексклюзивно – наземні суціль переході
і всі бомженята щовулиці – рідні твої.
Нехай до столиці горнусь, мов до рідної неньки
довіку гордитимусь Божою величчю лавр,
а тут – Маланюк домовляється із Винниченко
кому із політиків нині створити піар.
Нехай із Борисполя – авіарейси до Ріо,
хай потяг з вокзалу везе до засніжених Татр...
А ти – все душею прикутий до периферії, –
на ній – корифеї ще й досі(!) лаштують театр.

НА ГОЛОВНУ

Зміст


Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru


Роботу над сторінкою розпочато 28 травня 2006 року



Hosted by uCoz