Фото Михайла Пасічника, поета з Житомирщини

Михайло Пасічник

Житомирська область
Бердичівський район
село Половецьке
(народження)

Біографічна довідка

Матеріал для сторінки надіслав відвідувач сайту
"Анумо знову віршувать!",
поет Володимир Вакуленко


Від автора сайту:

!!!На сторінці використовується JAVA- та GIF- анімація!!!

НА ГОЛОВНУ

Зміст

Зміст:
 

БАТЬКО

ВІДПУСТКА

СВІЙ ХЛІБ

ПЛУГИ

День почнеться – і життя розквітне...


    Михайло Пасічник народився 1953 року в селі Половецьке Бердичівського району. Закінчив філологічний факультет Житомирського педагогічного інституту. Лауреат літературної премії імені Шпака. Проживає в Бердичеві.

 

БАТЬКО
(З дитинства)

Прийшов із поля,
Наче з поля бою.
Куфайку зняв,
Цигарку запалив.
Обняв мене великою рукою,
Немов зернину
Скибою накрив…





ВІДПУСТКА

Спалити мости за собою – стать вищим,
Зіпхнувши ногою на землю драбину,
Закрить на гачок запахуще горище –
Заснути у сіні, в солодкому сіні…
Зростати у любощах синьої рути,
Ледь-ледь одвернувшись од щілин сліпучих,
Забутись, розкішно розкинувши руки,
Прим’явши рядном колючки неколючі.
Снувати видіння химерні й безпечні
І дякувать літу єством просвітлілим
За шерех жучків, за оцю свою втечу,
За лагідні промені спокою в тілі.
Вві сні воскресити літа свої давні,
Грози напросити на радість озонну,
Щоб дощ бив у дах, щоб у ринвах ридав він,
В облогу узяв мене сонячно-сонним
На цілих сто літ одіспався у сіні
Із теплим дощем, з прохолодою м’яти,
Загоїть найменші вагання й боління, -
Й, нарешті, себе у собі відшукати.

     



СВІЙ ХЛІБ

Ця згадка тепла і свята,
    її в словах не вилить:
У серці хлюпають жита,
Пшениця мрійно хвилить…
О, не забути дні оті,
Коли не з гуль, не з танців –
Коли я вперше у житті
З роботи повертався.
Коли в крамничці у сільській
Тремтів од щастя згодом,
Бо хліб – вже не чужий, а свій –
Узяв з полиці гордо.







ПЛУГИ
Пам’яті П.Г.Тичини

Ой плуги-луги, озвучені весною!
Ой плуги-луги, озвучені весною!
Заспівали, забриніли борозною
Сонцесяйно, веселково, семиструнно.

Підхопили пісню, я у поле вибіг
Та й проріс до сонця зелен-ярим листом,
Бо накрила серце березнева скиба –
Прохолодна, чорноземночиста.

     



День почнеться – і життя розквітне,
Обрій оживе для колоска,
Усміхнеться лагідна й привітно
Голубінь висока і легка.
Підніму сипку весняну грудку,
Спогадаю скибку на столі.
І, якщо пісні наповнять груди, -
Припаду піснями до землі.
В житі вони визріють – крилато
В жайворину голубінь злетять –
І благословлять, прославлять свято
Дня, що розпочався для життя.

 

НА ГОЛОВНУ

Зміст


Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru


Роботу над сторінкою розпочато 1 травня 2006 року



Hosted by uCoz