Дмитро Радьков народився 1924 року в селі Новочервоному на Луганщині. 1930 року разом із усією родиною був засланий в Архангельську область.
    Працювати на лісорозборках довелося йому з дитинства. Учився в різних школах. Перед війною переїхав у Єнакієве.
    З 1965 по 2000 рік викладав російську літературу та мову, а також німецьку мову в Єнакіївському політехнічному технікумі.

ЗНАМЕНО

Був один собі вождь, він сидів
В кам’яній дивовижній світлиці
І вервечками смикав катів:
Цим – тортури, а тих – у в’язниці!

Дуже раді наказам були
Самодури його і сатрапи:
Аж до самих льодів пролягли
Людожерні криваві етапи.

За бенкетний розгул – ордени,
Аби вірність вождю доказати,
Не лиш рідну країну вони –
Цілий світ би змогли зруйнувати.

Заганяли людей у сніги
І дивились угору натхненно,
Чи усім майорить навкруги
Переможне сліпуче знамено.

Та народ здогадався, чого
Він не снідав давно, не вечеряв, –
І не стало знамена того,
І керманича, і людожерів.

ЗРАДА

Церковний дзвін світанки рве іржаві,
І я не знаю, що робить мені,
Бо там попи із іншої держави.
Навіщо ж це у рідній стороні?
Вмикаю радіо регіональне,
Але воно оригінальне:
Дає лиш диктор рідній мові рух,
Всі інші по-чужому ріжуть слух.
У школи і заходити панічно,
Бо там, як радив ще якийсь нарком,
Наставники і вихованці звично
Святішу мову зраджують гуртом.

    

СТОЮ СЕРЕД ПОЛЯ

Стою серед поля, неначе той витязь.
Яку благодать дарував нам Господь!
- Як, поле, на тебе мені надивитись? –
У відповідь чую: «Частіше приходь!»

Заходжу в діброву, а в ній так святково,
Ручай солов’їного співу тече.
- Наслухатись як твого дзвону, діброво?
- Такого ні з ким не траплялось іще.

Та ось я у лузі, в нім теж ніби свято,
Весь в квітах і росах, повітря – нектар.
- Як, луже, напитись твого аромату?
- Дарма не хвилюйся, я весь тобі в дар.

Підходжу до річки, а річка – як стрічка,
Пливе і пливе з під ранкових заграв.
- А чи дожену тебе, зоряна річко?
- Догнав би, якби ти молодшим питав.

      

Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru

Роботу над сторінкою розпочато 30 квітня 2006 року