Анатолій Шкляр народився 1954 року в Дніпропетровську. Закінчив українське відділення філологічного факультету Дніпропетровського державного університету. Працював журналістом у багатотиражних газетах, завідуючим редакцією художньої літератури видавництва «Промінь», редактором видавництва «Поліграфіст», співробітником Управління освіти та інформатики при обласній держадміністрації. Пройшов шлях від редактора до директора всеукраїнського держвидавництва «Січ». Лауреат літературної премії імені Олександра Стовби.

ПЕТРІВ БАТІГ

Скрипить старезний віз, бо з возу все пропало.
Серпневий ос азарт – невимушений гріх
Розбитих кавунів, покинутих недбало,
І всюди вздовж доріг зліта петрів батіг.

Світання пелюсток – мов подих із безодні, -
Небесний напівтон розлито на стеблі,
І я аж здивувавсь, коли мене сьогодні
Якийсь дивак Петро хльоснув із-під землі.

Ким був той чоловік? Одвічним гречкосієм,
Кремезним козаком, погоничем волів?
Зітхнув трагічно віз, потрапивши у виям,
Коли дарунки віз для молодиць і вдів.

Крізь дощ у травах брів, забрьоханий по вуса,
І шепотів слова, неначе в напівсні…
Куди ж це повела його лиха спокуса,
Що цей тугий батіг згубив у гущині?

Отак іду і я… Трагічних трав неспокій
У цей серпневий день навіяв, Петре, сум…
Стьобає по ногам батіг блакитноокий,
До серця дістає землі солодкий струм.

   

Розбився глечик, тьмяні черепки
Миттєво розлетілись по бруківці.
І я дивлюсь, немов через віки,
Куди потраплять глиняні мандрівці.
Хоч як не склеюй долю день по дню,
Збагнути глину – сподівання марні…
Народжений з рухомого вогню
Цей глечик із козацької гончарні.
Коли у воду грудень заглядав,
Від подиху ледь ворушились вінця.
Крижинками вкривалася вода,
Зимові пропонуючи гостинці.
Але в оазах хатнього тепла,
Що линули до тіла звідусюди,
Дзвінка вода із глечика текла
На плечі юнок, на сяйливі груди…
Немає ні образ, ні каяття,
Лише тисячолітній досвід глини,
В яких всесильних променів злиття,
Сільських криниць розчахнуті глибини.
Летить вода – бентежна, молода, -
Що мітить наші рухи, жести, риси…
Коли розбився глечик – не біда,
Ще вдосталь є небесного замісу.
   

Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru

Роботу над сторінкою розпочато 30 квітня 2006 року