Фото Лідії Віценя

Лідія Віценя

Полтавська область
місто Полтава


Біографічна довідка

Матеріал для сторінки надіслав відвідувач сайту
"Анумо знову віршувать!",
поет Володимир Вакуленко


Від автора сайту:

!!!На сторінці використовується JAVA- та GIF- анімація!!!

НА ГОЛОВНУ сторінку сайту української поезії

Зміст сайту української поезії

Зміст:
 

Печальний ангел при мені...

ДУША, ЯКОЇ НЕ ЗНАЄШ


    Лідія Віценя народилася 1954 року в селі Дібрівка Миргородського району Полтавської області.
    Закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. З 1990 року працює в гаті «Зоря Полтавщини». Лауреат обласних журналістських премій імені Петра Артеменка, Григорія Яценка, міської літературної імені Володимира Короленка.

 

Печальний ангел при мені.
Я бачила його вві сні.
Ішов праворуч
У полотняному вбранні
Босоніж на шляху курнім.
І - тісно поруч.
А потім - видиво ясне, п - п
Мов ніч глибока стала днем...
    - Хотіла бачить? -
    ...І сповідальники мене
    Учили, щоб із цим вогнем
    Була обачна,
Щоби - ні слова про той сон.
Число незрячих - легіон,
Та й ще - чи знак то?
Я б і мовчала до ікон,
Але в одній - той самий сон
Впізнала раптом!
- Ти бачила, - Сказав мені
Печальний ангел. -
Тільки ні,
Не називай оту з ікон,
Яку явив живою сон,
Не треба - всує! -
А я назвала - в таїні.
Кільком, хто чує.
Провінція
А вони старіють провінційно,
Хлопці, що злітали, як орли.
Ще блукають, мов холодні тіні,
Ті, що не померли й не спились
Тих, що врятувались, одиниці,
Тих давно в провінціях нема.
Хтось змаліє у чужій столиці -
То приїде - щоки надима.
Ті, що не змаліють, не приїдуть
Тіням руку нікому подать. -
Ви колись були поетом, діду?
А дідам десь п'ятдесят і п'ять...
І розчулить сивий-сивий Майстер,
Не звання здобувши, лиш ім'я.
Як же він, самотній, не зламався.
В славі над столицями сія?
Молиться на Слово.
Ще - в малярстві
Є орли без провінційних пут.
А злітало ж хлопців...
Де те царство,
Що у нім окрилено живуть?
 



ДУША,
    ЯКОЇ НЕ ЗНАЄШ


Коли там линяють змії?
Втім, мені не до правил.
Цей чоловік не посміє
Дудкою мною править.
Легше змінити шкіру -
Душу йому не впізнати.
Я довго була покірна -
Хочу тепер літати.
Він не змайструє тенета -
В небі шукать не буде.
Змії мудрі? Та де там,
Якщо їх дудка розбудить!
Цей чоловік в долині
Нині даремно грає.
Гляне услід пташині -
Душу не упізнає.
Літаю самотньо - поруч.
Низько, але - літаю ж!
Нащо тобі в покорі
Душа, якої не знаєш?
 

НА ГОЛОВНУ

Зміст


Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru


Роботу над сторінкою розпочато  12 червня 2006 року



Hosted by uCoz