| |
РОЗЛУЧНИЦЯ
Клята робота – нас розлучає,
Та серце Твоє має бути моїм!
Для кохання часу – не вистачає,
Я лиш мрію втонути в полоні Твоїм.
Щодня на роботу зриваєшся Ти
Маршруткою їдеш повз вранішнє місто.
І мені аж до ночі, Тебе не знайти,
Та люблю я Тебе – не збочено, чисто!
2002
КОХАННЯ НАД УСЕ
Любов сьогодні поманила,
І мов на крилах понесла.
У ті краї де моя мила
Кохання наше берегла.
Я вже лечу, кохана, швидше
Свої обійми відкривай.
Свою любов таку тендітну,
Таку жадану – Ти віддай!
Я так люблю Тебе, шалено
Та безкорисно аж до сліз.
Аби ж я міг Тобі, кохана
Земні дари усі б привіз!
Та я везу розчарування...
Лиш біль знайшов на чужині.
Я лиш зберіг наше кохання,
Ти знай, не байдуже мені!
2002
ДУША + РОЗУМ = ?
Любов уразить Тебе до нестями,
До останньої кістки прониже.
Зацілує своїми, палкими вустами
І Ти не відаєш хто переможе...
Холодний розум чи поклик душі,
А можливо разом і обоє –
Зійдуться у ритмі кохання вночі,
У цілому світі, їх тільки двоє!
1998
СЕСТРИЧКА
Я сотні теплих слів
Скажу Тобі, сестричко!
Хай посмішка осяє
Твоє миленьке личко.
Я дякую, безмежно
Батькам своїм за Тебе.
Для Тебе обережно,
Дістану зорі з неба.
Я хочу щоб Ти мала,
Усе, що забажаєш.
І щоб тривог не знала
Із тим кого кохаєш.
За Тебе помолюся,
І вип`ю я до дна!
Тебе люблю, Януся,
У мене Ти, одна.
20.10.2003
ОЧИЩЕННЯ
Затихли дерева, не чути птахів.
Дихання вітру, траву не колише.
Не чути у лісі людських голосів,
На приречену землю спустилася тиша.
В ній я сиджу на зеленій галяві,
Серце та очі – від світу закрив.
Мрії дитинства то ясні то мляві,
Йдучи життям так безжально згубив.
Небо шарахнуло ніби від болю,
Землі посилаючи збуджений грім.
І, - мов сльозами, своєю водою
Життєдайну вологу надало усім.
Перші краплини, холодні і важкі,
Зовсім як спомини пасмурних днів.
Ринули з неба роздертої пащі
Змиваючи все, що забути я хтів.
Так дощ, розмовляючи гулко з травою,
Мене ненароком – пестив і мив...
Щоб ранок новий – своєю росою,
Очищене тіло моє – пробудив.
СМЕРТНИЦЯ
Немов безкрилая орлиця,
В Твоїх очах помітний страх.
Твоя душа – холодна криця,
Краплина жару лиш в думках.
Остання жде Тебе дорога,
Незвідана, примарна даль.
В Твоїй душі мабуть, тривога,
А може, чорная печаль.
Підійду ближче, гляну в очі,
Солоне скло побачу в них.
В їх глибині закуті ночі,
Кохання ночі – вічний гріх.
Ти продала себе, небого,
В душі палали почуття!
Хотіла щастя. Хоч малого...
Але не склалося життя.
Я промовчав. Слова тут зайві.
Та й не потрібно було слів.
Твоїх очей вогні прощальні,
Сказали все, що чуть хотів.
15.04.2003
ГОЛОС СТАРОГО КОХАННЯ
Як добре почути голос кохання,
Голос, що в серці здавалось затих.
Марити нею вночі - до світання,
Чути лише її, - не зважати на всіх.
Так, ті вуста не такі як найперше.
І відчуття дежавю не зника.
Та удруге мені спокійніше та легше,
В неї така ж мала і гаряча рука.
Вона запитає так просто: Як справи?
І посмішка мила прикрасить слова.
Вона, - немов діамант без оправи,
І обертом знову моя голова.
Я розповім, як в бурхливім потоці
Без неї, так хутко, летіли всі дні.
Свята, вихідні, а за ними робочі,
Що враз так байдужими стали мені.
Так, розповім. Не боюсь! Не наврочу!
Що до сих пір, лиш її я любив.
І поцілую. Відчує - я хочу...
День своє світло для нас загасив...
18.11.2005
НЕ ПРИПИНЯЙ
ШУКАТИ!
Кохання вічного немає!
Так сумно нині кажеш Ти.
Та подивися, сонце грає,
Невже ти хочеш самоти.
Нехай навіки ти не будеш,
Жаданою його, нехай,
До нього згодом охолонеш.
Кохання іншого шукай!
Людей цікавих є на світі.
Лишень уважно вибирай!
Шукай в сусідньому повіті,
А хочеш йди собі за край.
2005
СЕРДЕЧНЕ КОХАННЯ
Де живе кохання,хто знає?
У вітрі, у сонці, у морі?
А може у небі десь вільно ширяє,
Й не хоче спускатися долі.
До низу, на землю, де люди-мурахи
Вовтузяться вічно не знають спокою.
О, що це? Ці двоє мов птахи,
Зринають у небо змахнувши рукою.
Невже це воно, кохання, предиво.
Долини і гори, і вранішні роси,
І море їм свідок, і сонце, і вітер.
Та в них є вони, і цього їм досить.
Ні, я заздрити їм, зовсім не хочу.
Ця пара у щасті себе хай купає!
Моє ж бо кохання, завжди є поруч,
В серці живе: чекає, чекає, чекає…
2006
З НОВИМ РОКОМ
ВАС ВІТАЮ!
Щастя й радості бажаю!
Я Вам зичу досягти,
Позахмарної мети!
В банку доброго рахунку.
Ніде в справах прорахунку.
В особистому житті -
Завжди буть на висоті!
І в коханні Вам віддачі,
Дай но Боже всім удачі!
Зустріч радість най дарує.
Кожен хай тепло відчує.
В сніжний вечір Новорічний,
В бій годинника північний,
З Вами келих підіймаю -
З Новим Роком Всіх вітаю!!
27.12.2005
СКИТАЛЬЦЮ
Пісок гарячий поміж пальці
Просіявся, так само й час...
Ми вже осіли. Чи скитальці
Ще може є? Ще поміж нас?
Час промайне, неждано, швидко,
Роби усе, що маєш ти.
Роби лиш так, аби не стало гидко,
Як потім глянеш з висоти.
Піднявшись вгору, розпроставши плечі,
Пройшовши шлях, тернистий до мети.
Ти однієї не забудь простої речі -
Хоча й скиталець, все ж людина Ти.
2005
28 ЛЮТОГО (ВЕСНА)
З святом, шановні!
Вже завтра весна.
З святом оновлення!
А ну ж бо вона…
На клапті розірве,
Зимові сни-мрії.
Реальністю стануть
Новорічні надії.
В повітрі сиро,
Під ногами вода,
Весни перший слід,
Холод вже не біда.
Пом’янемо бомжів.
І бабусю стареньку,
Що забрала зима.
Та їм вже тепленько.
Їх не дратують
Земнії турботи,
А ми поки тут.
Весна. До роботи.
28.02.2006
ШЕР ШЕ ЛЯ ФАМ
Коли любов зненацька штрикне,
Стрілу Амура прямо в зад.
Наш розум враз по собі зникне,
І ми не просимо порад.
Все ніби ясно і прекрасно,
Яке ж бо небо голубе...
Нічнії зорі, так завчасно,
До мене правили Тебе.
Чарівна казка, сам бувало,
Не раз слова такі казав.
Зозуля безліч літ кувала,
Про все на світі забував.
Здавалось вічно буде літо.
Спекотне сонце і пісок,
Порожній пляж, коса розмита,
І чийсь загублений "носок".
"Шаланди полниє кєфалі..."
Горланить десь магнітофон!
Ну, а усе що було далі,
Для мене мов чудовий сон.
Усе так ясно і прекрасно,
Й не до розмови було нам.
Прокинувсь вранці, я один.
То певно є: Шер Ше Ля Фам...
2005
СУМ
Я скучив за Тобою
Моя маленька краля!
Тепер удвох з журбою.
Де Ти? Моя Наталя!
Як хочу я торкнутись
Руки Твоєї краю...
Ласкаво посміхнутись,
Сказати: Я кохаю...
З Тобою йти до парку,
На лаві там сидіти.
І про красиві речі,
Тихенько говорити.
У губи цілувати.
Гуляти до пізна.
Душою розквітати,
Така як Ти - одна.
2005
ПОПАВСЯ
Я без Тебе не можу,
Ні їсти, ні спати.
За обійми твої,
Ладен я все віддати.
Може то є любов –
Поринаю у книжки.
Там не пише нічого.
Та нема передишки.
Юзю в Інтернеті,
У пошуки вдався,
Я в твоєму тенеті.
Певно я закохався?!
2005
ЗАРОБІТЧАНИ
(ПЛАЧ МАТЕРІ)
Ох діти, діти. Де Ви розлетілись?
Дочка в Італьї, син на чужині.
Могила батька й мати залишились
В сльозами вмитій, рідній стороні.
Скажіть кохані, що туди Вас вабить
Чи хліб смачніший там, чи ні?
Невже природа тая так дурманить
Що так самотньо, матері, мені.
А чи ворожа, і брехлива казка
Миліша Вам від рідненьких байок
Невже сердечна материнська ласка
Не треба Вам?! О доню, о синок!
Хай тобі пусто, вражине проклятий
Буде навіки, за моїх дітей!
Що відібрав від батьківської хати,
Від материнських, вицвівших очей.
03.2006
ФОТО ДІВЧИНИ
Зробив я фотографію,
Дівчиноньки у полі.
Серед колосся пишного,
Красуня на роздолі.
Нема тут що добавить,
Усе є те, що треба.
Дівоче тіло й жито,
Кохання просто неба.
Людське, маленьке щастя.
Завмерла гарна мить.
І радий, що і з нею я,
Зумів її прожить.
Я знаю цю дівчину,
Уже немало літ.
Цю ніжну стебелину,
Це фото, їй привіт!
2006
РАННІ ЛЕЛЕКИ
Водойми ще під льодом.
Де має буть земля, ще досі сніг.
В повітрі лише чути перший подих,
Весни красуні, неквапливий біг.
Чому ж до нас, так рано повернулись,
Лелеки з вирію, царі боліт.
Невже Вам теплії краї приїлись?
Що вернете додому, стільки літ.
Там тепла їжа, тут замерзла каша,
З болота, снігу і трави.
Спить жаба в мулі, у корі комаха,
Пожива ще, зимові бачить сни.
А Ви вже тут, не можете чекати!
Не ждете сонця й теплої весни.
Ви звідусіль вертаєтесь до хати,
І клином ріжете, людські зимові сни.
2006
ПРОЩАННЯ
Цілунок із засмоктом,
У цю таємну ніч.
Залишила кохана,
Але не в цьому річ.
Ми мали розпрощатись,
Навіки від сьогодні.
Востаннє цілувались,
Ми на розлуку згодні.
Та щось на серці важко,
То коле, то німіє.
Качати кров так тяжко,
Як про кохання мріє.
2005
ЕПІЛОГ
Оце прочитавши, що я написав
Хтось осудливо скаже, я мрію.
Сьогодні, ще зранку собі я сказав
Некаюсь, надіюсь і вірю!!!
Автор проекту "Анумо знову віршувать!": В. М. Гонта.
Поштова адреса:
virchi@yandex.ru
Адреси веб-проектів:
http://virchi.narod.ru
http://bashtanschina.narod.ru
Дизайн сторінки
© від 18.11.06 вер. 2.0
Роботу над сторінкою розпочато 9 грудня 2006 року
додайте вірші, опублікувати поезії, додати власні
вірші, розмістити вірші, веб-сайт української поезії, поетична
майстерня, майстерня української поезії, поетична сторінка, для
розміщення власних віршів
|
|
|
|
