|
ПЕРШИЙ СНІГ
Вже листя опало
І сумно так стало
Себе лиш картаю
Що щастя не маю
Знов сльози в очах
І кров на вустах
А ти все чекаєш
Спокою не маєш
Чому все так сталось
Що ми попрощались
Я хочу забути
Твої ніжні руки
Що так обнімали
І губи шептали
Про вічне кохання
Тілесне бажання
Сьогодні зранку
Білий сніг
Замів усе
Слід твоїх ніг
Назад не має вороття
В моєму домі пустота
Не чути сміху дітвори
Для мене не цвітуть сади
І тіло хоче попрощатись
Щоби з тобою привітатись
Всі негаразди позабути
Тільки з тобою разом бути.
ЗАБУТА СТЕЖИНА
Я книжку почитаю
І в себе запитаю
Чому я так стомився
Від дому я відбився
А вітер завиває
Багато він не знає
Сніг падає сильніше
І я сумую більше
Ці снігові замети
Немов міцні тенета
Щільніше все зжимають
За щось немов карають
Немає вже дороги
І босі мої ноги
Куди тепер піти
Не знати б самоти
Комусь все розказати
Лід в серці розламати
Людську любов відчути
Крик радості почути
А вітер лиш ганяє
Він спокою не має
Замів мої стежини
Що були ще за днини.
БАЖАННЯ ЗУСТРІЧІ
Я так хотів щоб ти прийшла
Все визирав тебе з вікна
Хотів любов твою відчути
І відігріти змерзлі руки
Як вперше міцно обійняти
Щоб дуже ніжно цілувати
Твоєю тінню милуватись
З тобою пристрасно кохатись
Свої проблеми позабути
Розрізати одвічні пути
Цей вечір в пам’яті лишити
Твоє сердечко полонити.
НАВІЩО…
Прошу тебе я зачекай
Ти моє серденько віддай
Мене на волю відпусти
Моїй душі скажи лети
Тебе забути хочу я
І загубити почуття
Ніколи більше не почути
Не відчувати сильні муки
Навіщо я тебе зустрів
Тобою серце полонив
Мене немов приворожила
І мою кров тихенько пила
Терпіти більш не маю сил
Тобі залишу тільки пил
Своїх загублених слідів
На згадку лишу пару слів
Минеться все в це вірю я
І ті останнії слова
Навіки ти запам’ятай
В тяжку годину пригадай.
ЗРАДА
Напевно треба зупинитись
Води цілющої напитись
Самого в себе запитатись
Як з почуттями розібратись
Я пам’ятаю ті слова
А по очах біжить сльоза
Ти присягалась що кохаеш
Тільки мене одного маєш
Та дуже швидко час минає
На все він очі відкриває
Я мрією одною жив
І мрію ту я загубив
Кому потрібне це кохання
Якщо потім таке страждання
Як тяжко зраду пережити
В минулому житті тебе лишити
Нічого в тебе не просив
Тебе у серці я носив
Так мало треба для людини
Щоб пристрасно її любили.
ЖАГА ЖИТТЯ
Я так не хочу помирати
Як біль тілесною зламати
Відчути подихи надії
І осягнути свої мрії
Я хочу сонце зустрічати
Росу долонями збирати
Я з вітром хочу позмагатись
І в нього сили чуть набратись
Я хочу літнього дощу
Під ним гуляти досхочу
Почути як птахи співають
Мелодії ці душу крають
Я хочу милуватись снігом
Що покриває землю білим
Мороза гру лицем відчути
На санках з гірки прокатнути
Я хочу в лісі побувати
Міцні дерева обіймати
Води із джерела напитись
На сине небо подивитись
Так хочеться сказать люблю
Та от немає знов кому
Тобі я руки б цілував
І свою ніжність дарував
Я так не хочу помирати
Боюся навіть засинати
Як тяжко Боже поможи
Мене так рано не зови.
ЄДИНИЙ
Так хочеться єдиним бути
В твоє серденько заглянути
В очах твоїх побачить світ
Він може розтопити лід
Як обіймаєш ти мене
Все навкруги немов цвіте
Я ніжно губ твоїх торкаюсь
Руками у волоссі граюсь
Ти кожен подих мій вдихаєш
І мою душу окриляєш
Я так сумую за тобою
Без тебе не знайти покою
Коли сидиш переді мною
То я любуюся тобою
Для мене ти найкраща в світі
Зникає біль тієї ж миті
Твій голос чую. Завмираю
Я кожне слово пам’ятаю
Мені ти скажеш що кохаєш
Мій від печаток в серці маєш
О це прекрасне почуття
Яке відроджує життя
Якщо ніколи не кохав
То марно роки ти втрачав.
ПОДОРОЖ-ЖИТТЯ
Втомився!
Втомився дуже я
Так швидко час минає
Розтратилось життя
Зупинюсь,
Трохи віддихну
І повні груди
Повітря наберу
Погляну,
Погляну навкруги
Сильніше серце стисне
Від цієї пустоти
Згадаю,
Пригадаю все
Так тяжко поруч жити
Хто зло в руках несе
Прощу
Пробачу всім
За твою хижу зраду
Добром я відповім
Люблю,
Люблю понад усе
Я свою рідну землю
Цілюще джерельце
Дорога...
Треба йти
Ще так багато справ
Лиш сили би знайти
Час!
Він силу свою знає
Кожнісінька хвилина
Безжалісно зникає
Історія
Тебе я напишу
Серед безлічі сторінок
Я слід свій залишу.
НОСТАЛЬГІЯ
Щось так я захотів
Побачити тебе
Сказати пару слів
І пригадати все.
Твоїх очей торкнутись
Солодких вуст відчути
До тіла пригорнутись
В обіймах потонути
Любов мені подарувала
Мене коханим називала
До цього часу все зжимає
Коли тебе я пригадаю
З тобою відстань розлучила
Та почуття дарують крила
В думках до тебе я летів
Назад вернути не зумів
Навіщо доля розвела
Без тебе тут така нудьга
Час так безжалісно минає
Та я тільки тебе кохаю.
СВЯТО
Сумні дерева і сумні міста
І серед цієї пустоти, сумний і я
Немов закатаний в асфальт
Сум не зникає з перших шпальт.
А я відкриюсь , розгорнуся
В сорочку білу одягнуся
Я створю свято сам собі
Якщо захочеш приходи
Найду я дерево в цвіту
С собою радість я візьму
Засію все навкруг травою
Заповню я цей сум Любов’ю.
18.02.07
|
