"ВІРШ ЖОВТНЯ 2009" - у рамках ІІІ поетичного конкурсу "Вірш місяця" від користувачів сайту "АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!"
 

 

 


КРАЩІ ТВОРИ ЖОВТНЯ

(2009 р.)


Осіннє сонце накладає вето... (К@труся)
НА МАЙДАНІ (Міша Опацький)
НІМА СПОВІДЬ (Катерина Рубан)
ОГОЛОШЕННЯ (Зоряна)
МОЛИТВА (Катерина Рубан)
ВІЧНИЙ БІЛЬ (Кучерук Віктор)
Акордом осінь визріє прощальним... (Зоряна)
ПРОХАННЯ ДО ОСЕНІ (Олексій Тичко)
Хай обнімає серце знову... (Кучерук Віктор)
НЕЗБАГНЕННЕ (Олександр Кухарук)
УСЕ НЕ ТЕ... (Ніхто)
Це ж осiнь!!! (К@труся)
ПРИСЯГАЮСЬ... (Ніхто)
ОСІННЄ (Зоряна)
Як ти там, матусю моя мила?.. (Кучерук Віктор)
ОСІННЯ РАПСОДІЯ (Василь Шляхтич)
ГОРОДИНА (Наталя Гуркіна)

 

Побажання, пропозиції, зауваження учасникам конкурсу, журі, адміну сайту лишайте у коментарях до ЦІЄЇ публікації.

 

 

 


Осіннє сонце накладає вето
на промені відлунням сивини…
На листі вимальовує
портрети,
Червоно-жовті марення і сни…
Вбирається природа…і вбирає
Медове світло… Листя, наче шаль,
Горить вогнем, потріскує, палає…
І падає…
...на жаль…
…на жаль…
…на жаль…
Спливають дні і кануть, ніби в Лету,
Грайливо так, спокійно, жартома…
Осіннє сонце вже наклало вето…
Повільно наближається зима…
 
  Додав: К@труся (09/10/09)
Адреса
   
 


НА МАЙДАНІ

У Києві на майдані
Гул і шум, є люди п"яні.
Ющенко ! Усі кричать,
Будеш нами керувать !
У вікно він подивився:
Он Європа. Люд вклонився
Ющенко ! Ура ! Ура !
А де твоя булава ?
Тільки він проб"є дорогу
Та підкине допомогу,
Тільки він зуміє взяти
І з колін нас всіх підняти.

На майдане люд бушует,
Янукович всех целует.
Он - ярчайшая звезда
Светит нам с небес всегда.
Янукович ! Будем вместе,
Для тебя слагаем песни.
Янукович ! Дверь в Россию
Он откроет Украине.
Янукович вместе с " братом"
Наведет для всех нас блаты.
Принесите булаву
И "ура" кричим ему !

На майдані люд гуляє,
П"є, співає, не стихає.
Вибирають Україні
Кращу долю.....Земле рідна,
Як усе це зупинити,
До свідомості людської
Яким словом говорити,
Як до совісті сказати,
Що за гроші в Україні
Будуть завжди панувати
Ті, яким на рідну землю
Було просто наплювати ?

На майдані тихо-тихо
Люд в домівках своїх вже.
Хтось від щастя, хтось від лиха
Оковиту вдома п"є.
Перемога !? Сміх крізь сльози !
В когось радість, в когось горе
Перемога !? Боже-боже
Нащо ти забрав наш розум ?

На майдане ночь настала,
Наконец то тишина.
Загрустили украинцы,
Нет на площади кина.
Деньги взяли за сеансы,
Что здесь вместе провели.
Эх, еще бы серий тридцать
Стали бы и мы паны.

Процвітає Україна.
Грошей тьма-лопат нема,
Вірять щиро пройдисвітам,
От біда у нас яка.
Їдуть в Київ заробити.
Потім плачуть. Що робити ?
Стільки нам наобіцяли
Що неможем більше жити.
 
  Додав: COCODE (24/10/09)
Автор: © Міша Опацький
Адреса
   
 


НІМА СПОВІДЬ

Цих слів я вам ніколи не скажу.
Я і сама їх вимовить боюся.
Я тільки зазираю за межу.
За нею ви – мій гріх, моя спокуса.

Ми з вами вдвох в моїх бентежних снах,
У інших вимірах – в моїх сміливих мріях.
Реально ж, ви – мій недосяжний птах,
За тим, що не збулося – ностальгія.

Байдужим поглядом ковзнете по мені –
Він б'є мене щораз, неначе струмом.
Завмерли почуття в душі на дні
І їх не можна видать навіть сумом.

Ну де вам знать, як біль в мені ячить,
Як рве печаль мою самотню душу.
Та щось мені наказує: «Мовчи!
Ні пари з уст!». І я мовчати мушу.

Ховаю за замками сімома
Любов – свій скарб.
А може, лише бідність?-
Для всіх – ви є, для мене – вас нема.
Яка несправедлива відповідність!

Цих слів я вам ніколи не скажу.
У мене є на те своя причина.
Я лише зазираю за межу:
За нею вам всміхається дружина…
 
  Додав: Katya (10/10/09)
Автор: © Катерина Рубан
Адреса
   
 


ОГОЛОШЕННЯ
    
(сатира)
Оголошення в газеті:
"В громадському туалеті
У містечку Безголовість
Продається чиста совість".
Ахи- охи, трублять в сурми
Розтелеп місцевих юрми.
"Як так можна, майте сором!" –
Осуд ллється дружним хором.

Через день, як скалка в оці,
Шум і крик на кожнім кроці,
А обурень – дикі шквали:
Совість вигідно продали!

Наче пил, улігся галас,
Чорна буря розсмокталась.
Тиша. Люд мовчить затято
Кожен хоче куш урвати.

День новий зайнявся в місті,
Всі читають свіжі вісті.
Невеселі вельми, прецінь
Совість продають за безцінь.

Не одну, а тисяч сотні…
Ну, невже усі голодні,
Без одежі і без хати?
Нащо ж совість продавати?..

Популярне, наче мантра,
Насьогодні і назавтра,
Оголошення на урнах:
"Совість віддаю задурно".
 
  Додав: Zira (10/10/09)
Автор: © Зоряна
Адреса
   
 


МОЛИТВА
 
Конкурс віршів "Кращий вірш місяця"  - І  місце у конкурсі
               "Вірш місяця"

Холодна ніч затягує в тенета
Слабеньке світло у моїм вікні.
На правім боці спить собі планета,
На всій землі не спиться лиш мені.
Від мого дому тягнеться антена
Туди, у космос, аж до Божих вух.
Коханий мій! Будь Господом спасений!
А Бог хай перетвориться на слух
І хай почує кожне моє слово:
Помилуй нас, Спаси і Сохрани!
Постав над нами ангела любові,
Позбав нас ревнощів, від заздрості звільни!
Навчи нас, Господи, тримать сумління свіжим,
Не дай каратися від власної вини.
І не залиш саміх на роздоріжжі,
Від свого гніву нас оборони!
Раз поєднали нас Господні руки -
Це добрий знак для нашої сім*ї...
Якщо вже посилаєш нам розлуку,
То дай же сили витримать її.
Моя молитва променем надії
Летить у ніч, пронизуючи тінь.
... Душа від благодаті лебедіє...
Спасибі, Господи!

Почув мене...
Амінь!..
 
  Додав: Katya (20/10/09)
Автор: © Катерина Рубан
Адреса
   
 


ВІЧНИЙ БІЛЬ

Журавлі відлітають і гуси
Стануть також ось-ось на крило.
Тихо плаче сусідка - бабуся
За усім, що у неї було.
Хоч слізьми трохи душу розрадить,
Коли чує печальне курли.
Десь на луках отут в листопаді
Її діти в боях полягли.
Зашепоче старенька: ”Мій Павлик...
І Васильку - cиночки мої..."
Повернувся б один хоч журавлик
До матусі у рідні краї.
Журавлине курли розлилося
На ліси, на поля, на лани...
На бабусине сиве волосся
Дихав холодом вітер війни.
 
  Додав: Did (29/10/09)
Автор: © Кучерук Віктор
Адреса
 

 

 




Акордом осінь визріє прощальним,
Вкарбовуючи в душу кожен звук.
І спалах щастя – дотик ірреальний
В контексті неминучості розлук. І
Розпачливість прозорого повітря
І терпкість – у судомному ковтку.
Згорить багрянець серцем на пюпітрі,
Підхопить вітер терцію хитку.

Воно було, прекрасне наше літо –
Знак долі, піднебесний розмах крил…
Допоки ще надія буде тліти,
Ми підемо…Наскільки стане сил.

Заплаче золотом за нами завірюха,
Закрутить-зашумить у небуття. .
І витре час байдужо-владним рухом
Найкращі миті нашого життя.
 
  Додав: Zira (21/10/09)
Автор: © Зоряна
Адреса
   
 


ПРОХАННЯ ДО ОСЕНІ

Подаруй мені день. Я здалека приїхав сьогодні.
Як на зло, увесь шлях малював дощ картинки на склі.
Уже осені дні,пожовтілі і майже холодні,
а уява малює рожевим по жовтій імлі.

Подаруй мені ніч. Подаруй її всію без останку,
я так довго чекав, тільки в осінь придбавши квиток,
ти заручнику мрій,подаруй усю ніч до світанку
Жалкувати не треба…. За наш необдуманий крок.

Вперше осінь прохав, щоб темніло все швидше і швидше,
сонця диск- мов завис заблукавши у жовтій листві.
Дощ замовк вже давно,тільки вітер дерева колише ,
мріям в такт,що постійно танцюють в моїй голові.
 
  Додав: 45tom (26/10/09)
Автор: © Олексій Тичко
Адреса
   
 




Хай обнімає серце знову
Печаль недоспаних ночей, -
Ти подаруй мені любові
Веселим поглядом очей.
Нехай тебе я ще не знаю,
А тільки вимріяв у снах, -
Весняних сполохів розмаєм
Мій уквітчай осінній шлях.
Зігрій на мить зболіле тіло
Теплом бажаного слівця, -
Щоб почуття в мені горіли
І пломеніли до кінця.
Я проживу не раз, а двічі
Й жагу кохати не згублю, -
Щоб лише мовити у вічі:
- “Люблю тебе!.. Люблю!.. Люблю!..”
 
  Додав: Did (24/10/09)
Автор: © Кучерук Віктор

Адреса
   
 


НЕЗБАГНЕННЕ


“ А довготерпіння Господа нашого
рахуйте за спасіння “
( перше соборне послання
св. апостола Івана )


Здійснились всі пророцтва древніх книг,
Волхвів здійснився кожен віщій сон,
Творіння Боже – воїнство святих
Перемогло.
Віват, Армагеддон!
Збулось усе!
До скону стерті в пил
Гординя духу,
Невгамовна плоть,
Чому ж над згарищем
Колись зловіщіх крил
У роздумах сумних
Стоїть Господь.
День перемоги
Втіхи не приніс,
Він знав завжди,
Що буде саме так,
І день обрав цей
Вже давно колись,
А разом місце
І знаменний знак.
Він бачив кожного
І в кожнім бачив все,
Він сам був Істина,
І Радість був і Страх,
Він знав, що його Слово вознесе,
І знав, що його Слово
Знищить в прах.
Єдиного збагнути він не зміг:
Чом не повірив і не зрозумів
Його цей світ,
Який він так беріг,
І рід людський,
Який він попри все
Любив.
 
  Додав: характерник (23/10/09)
Автор: © Олександр Кухарук
Адреса
   
 


УСЕ НЕ ТЕ...

Усе не те, чого ти так жадала,
Усе не так, як мріяла ти в снах,
І не мене ти вічно вірно ждала,
І прагнення мої – нікчемний прах.
Тебе не кинув би у юрбах інший,
Не жартував би, як не хочеш ти,
І приділяв уваги б тобі більше,
І мав би і машину, і хати.
А я такий, як є, таким і буду,
Мене не змінить ані щастя, ані біль, -
Занадто зачерствІв мій сміх від бруду,
Занадто потойбічна самоціль.
Мінятися? Та скільки ще мінятись?
Добрішати? А де подіти зло?
Так хочеться з півсотні розстріляти,
Щоб дихати свобОдніше було.
А потім стати і спитати в себе:
Навіщо все? Навіщо світу я? –
Ти промовчиш, бо так мені і треба,
Матуся скаже: “в тебе є сім’я”.
Та сенсу цих моїх безмовних рухів,
Вірші мої тобі не донесуть,
Бо слухаєш слова мої, як звуки,
А мала б чути їхню суть...
 
  Додав: Nemo (06/10/09)
Автор: © Ніхто
Адреса
   
 


ЦЕ Ж ОСІНЬ!!!


 ІІ  місце у конкурсі
               "Вірш місяця"



До мене сьогодні всміхнулась калюжа!
Ви знаєте, я здивувалася дуже,
Але посміхнулась у відповідь їй –
Метелики раптом злетіли з-під вій!
Кружляли навколо – зелені, червоні,
Торкалися ніжно обличчя і скроні,
Сплелися у райдужне, гарне намисто,
А потім на землю попадали листям.
А деякі втрапили прямо у воду –
Краси я такої не бачила зроду –
Неначе грайливі русалки із вітром,
Віталося листя зі мною привітно…
Чи то мені, може, на хвильку здалося?
Це ж осінь, чаклунка? це ж осінь, це ж осінь…
 
  Додав: К@труся (03/10/09)
Адреса
   
 


ПРИСЯГАЮСЬ...

Таке відчуття, мов ти спокій з собою
Забрала з моїх, спраглих щастя, грудей,
Наповнила серце і розум любов’ю
І нА щось лишила між черствих людей.
Душа калатає, мов рветься на зовні
Вуста цілувати твої чарівні,
Та тіло її не пускає безмовно,
Так сумно і скучно, кохана, мені.
Не можу без тебе!!! Без тебе не хочу!!!
Ні кроку, ні хвильки, ні півмайбуття,
Твій образ зі мною завжди, твої очі,
Я не уявляю без тебе життя!!!
Кохаю й боюся, що хтось нам позаздрить,
Що хтось украде моє щастя й на мить,
Кохаю і щастю не вірю: МИ – РАЗОМ,
Тобі присягаюсь: БЕЗ ТЕБЕ НЕ ЖИТЬ...
 
  Додав: Nemo (26/10/09)
Автор: © Ніхто
Адреса
   
 


ОСІННЄ

Не нагадуйте про осінь, навіть пошепки,
Бо готує ще улітку, хитра, кошики.
Напакує їх грушками з меду, сливами,
А тоді прийде із хмарами сльотливими.
Зі світанками холодними, вологими.
Кине літа сльози-золото під ноги вам.
 
  Додав: Zira (01/10/09)
Автор: © Зоряна
Адреса
   
 





Як ти там, матусю моя мила?
Чом сумні наснились мені сни?
Білим птахом крила розпустила
Сивина у золоті коси.
На чоло лягла глибока втома
Зморшкою, як в полі борозна.
Тільки синь очей твоїх знайомих,
Як раніше, ніжна та ясна.
Мамо, мамо, в цвіті незабудок
Кожну нічку снишся ти мені.
Так невпинно крає серце смуток
І печаль розлуки довгі дні.
Ти для мене – пісня лебедина,
Ти для мене – радість і печаль.
Ти відрада з синіми очима,
За якими і зітхнуть не жаль.
Як ти там, матусю моя мила?
Знов, мабуть, сумуєш край села
І душею тягнешся до сина,
Як руками взимку до тепла?..
 
  Додав: Did (06/10/09)
Автор: © Кучерук Віктор
Адреса
   
 

   


ОСІННЯ РАПСОДІЯ

Ти сказала йому
Що ти любиш цю осінь
Свою пісню сумну
Ти йому заспівала

Подивилась в вікно
А до тебе йдуть гості
І хоч сумно було
Вийшла й їх привітала

Кажучи добридень
Запросила у хату
І мов мати дітей
Повела у кімнату

Той осінній пейзаж
Роздув вітер між вами
Ви ввійшли у той час
Й замовчали словами

Ви стиснули долонь
Й дарували усмішку
Все ж любові вогонь
Залишився десь там

Ти забула як ви
На весняних дорогах
Говорили про сни
І молились до Бога

Щоб любов мов приказ
Через роки тривала
Аж по осінній час
Щоб весною співала

Тобі в себе чи ні
Прийшлось жити далеко
Линуть пісні сумні
Летять в світ як лелеки

Вам так добре жилось
В батьків хаті бо в себе
Всюди добро цвіло
Там було ваше небо

Прийшли роки гріха
Даровані з заходу
Викинули з гнізда
Дітей мого народу
 

17.10.2009р.
 
  Додав: Szlachtycz (18/10/09)
Автор: © Василь Шляхтич
Адреса
   
 


ГОРОДИНА - 1

вІрШі-зАгАдКи



Навесні кладемо в ямку,
Восени збираємо.
У супи, борщі, солянку
Цілу зиму маємо.






Жовте сонце на городі,
Та не зігріває.
В каші стане у нагоді,
Листя гарне має.





Є солодкий, є гіркий,
Різні форми має.
Є худий, а є товстий,
Кожний його знає!





Куля з безлічі листочків,
Ще й стирчить на ніжці.
Садять в декілька рядочків,
Квасять потім в діжці.





На кущі живе не сам -
Є у нього братики.
Добрий у томати нам,
У борщі, салатики....





Одягнулася в лушпиння,
Заховалася в землі.
Буде потім на насіння,
Буде з салом на столі...





Стріли випустив у небо,
Сам захований в землі.
Знає: всім на зиму треба
Його зубчики малі.





Тонкі гілочки лапаті,
Але не ялинка.
Буде пахнути в салаті
Ця чудо-рослинка.





Кисле листя підросте -
Будемо варити.
І старе, і молоде
В баночки крутити...





У стручечку дитсадок:
Дітки-горошинки.
Всілись гарно у рядок,
Гріють круглі спинки


Відповіді:
бараболя, гарбуз, перець,

капуста, помідор, цибуля,
часник, кріп, щавель, горох.
 
  Додав: natalya-gurkina (20/10/09)
Автор: © Наталя Гуркіна
Адреса
   
 

   
   

Успіхів поетам і дякую за співпрацю користувачам, що працюють над визначенням конкурсних творів!
 

Побажання, пропозиції, зауваження учасникам конкурсу, журі, адміну сайту лишайте у коментарях до ЦІЄЇ публікації.

На початок інтернет-сторінки української поезії
 


Пояснення до ланки "Форум конкурсу"

Форум конкурсу можуть переглядати тільки користувачі, які зареєструвались на сайті virchi.pp.net.ua, аккаунт яких належить до групи "Управляючі".
 


На початок інтернет-сторінки української поезії

Ініціатор конкурсу - користувачі сайту

Автор сайту "Анумо знову віршувать!" - В.Гонта,
Поштова адреса:
virchi@yandex.ru
Адреси інших веб-проектів автора:
http://bashtanschina.narod.ru

http://perlina-stepy.pp.net.ua/

Дизайн сторінки (на основі шаблону, перероблений) © від 13.08.08 вер. 1.0
Протестовано браузерами Microsoft Internet Explorer v.6.0.2 SP2,  Mozilla Firefox.
ПРИ ЗНАХОДЖЕННІ ПОМИЛОК
(НЕПРАЦЮЮЧИХ ЛІНКІВ, ВІДКРИВАННЯ ІНШИХ САЙТІВ, ПОМИЛКИ В ТЕКСТІ тощо)
обов'язково повідомляйте автора сайту!


Роботу над сторінкою розпочато 17 листопада 2009 року



 

На початок інтернет-сторінки української поезії


Hosted by uCoz