Ігор Муратов

Микола Ільницький -
"Художній літопис часу"
(Життєвий та творчий шлях І.Муратова")

Микола Козак - "Майстер першої руки"
 (штрихи до портрета подвижника)

Микола Шатилов -
"Заручник мінного поля Ігор Муратов"

До видатних поетів України

       

            

Ні, це не розпач, і не жаль,
І не зловіще ворожіння - 
Моїх нездійснених бажань
Непереможене тяжіння.
Цього волів, того жадав, 
А де ж воно? І досі сниться?
У жмені - чорні пера гав, 
А прагнув золота жар-птиці?..
Ні, не зневіра, і не сум, 
І не блюзнірство пустослова - 
Моїх невимовлених дум
І мрій уявність вибухова
Хоч, може, й поруч той поріг, 
Коли ні мрій, ні дум не треба
Їх не зречуся, бо без них
Я - крила, зрощені без неба.
Тож осипайся, мов іржа
З моїх розірваних кайданів, 
Тягар нездійснених бажань, 
Летючих мрій розчарування!
О доле, дай мені снаги, 
Навчи мене, сувора нене, 
Як розсувати береги,
Й за роги брати нездійснене. 

  

            На початок  

           

   

Добро і зло в тривозі важу
Гріхи й розгрішення земне
Божества міць і силу вражу і вічне, й те, що геть майне
Тремтять мої тарелі дивні уважно гир нових ждучи
І кожна - все на тому ж рівні не переважена нічим
А я? Мов ревище ревуче почувши серце "Вже пора!"
Кажу й кладу своє горюче
На ту тарель, де біль добра.

   

           На початок     

 

   

      Елегія розлуки

Десь на різних меридіанах
На роз'єднаних паралелях
Б'ються два незустрічні серця
В людських гомонах, як в пустелях
Їм би вибрести із пустелі
Щоб у визрілу мить спіткання
Ощасливили менестрелі
Неосмислені їх шукання
Словом, струнами, віщим співом...
Але час не стоїть на місці
І мотає вже чубом сивим
Отряхає зів'яле листя;
І комашками нонпарелі
В чорній рамочці - смуток шани...
Й розбігаються паралелі,
Йдуть у безвість меридіани.

   

На початок 

 

   

Не думати б, а думається, лізе. 
І не про щось: про все, про цілий світ.
У ревищі тотального заліза
Стою собі замріяний піїт.
Розгублений... Трибуном би, трибуном,
Оракулом... Пророком... Сурмачем
Віддати кожне слово буйним лунам
Підперти світ натрудженим плечем.
Тривожністю з'ятрити, наче сіллю,
Ще й вічним словом, що на сполох б'є.
А тут біліє ніжне ремен зілля
Й сурмі сестрою рідною стає.

         

На початок 

 

   

              Пам'ять

Ми добрі. Не маємо злості. 
Уміємо щиро прощать.
Ми високо. В тій високості
Не личить нам помсти печать.
Ми - дужі. Тому й справедливі
Але на дорозі щасливій
Коли на порозі мета 
Нам слід пам'ятливими бути:
Простити - не значить забути, 
А добрість не є сліпота.

      

На початок 

 

   

        Право на вічність 

В житті петляючи по-лисячи
Суєтно ради суєти,
О, скільки їх, на римі висячи
У вічність хтіло увійти.
А він, Кобзар, з простої звичності
Будив глибиннії ключі
Й простяг робочу руку Вічності
Життям народу живучи.

     

На початок 

 

       

Усе боюсь не встигнути. Куди?
Чогось не доробить. Чого? Для чого?
За мною роки, як важкі сліди.
Що залишила ти, моя тривого!
Творю, руйнуюсь, мучусь і люблю.
І не спинюсь, аж поки серцем стихну.
І все одно чогось не дороблю
І все одно - кудись таки не встигну. 

        

На початок 

 

   

Це правда: ми прагнем безсмертя
І кожен з нас вірить по праву
В натхненне своє, безіменне,
Нетлінне безсмертя бійця.
Щоб міцно, у спільну будову
Лягли, як надійні цеглини, 
І подвиг, і діло буденне, 
І наші гарячі серця.
Це - правда: ми прагнемо слави, 
І кожен з нас вірить у неї
Але не в граніт і не в бронзу
А в щастям напоєний світ.
В якому засяє яскраво
Краплина й твоєї роботи, 
Мала, невід'ємна частинка
Овіяних славою літ!

    

На початок 

 

   

Ще не вечір...На чистій блакиті
Жовтий сонях палає в зеніті, 
Полудневій покірні годині, 
Десь у хатах ховаються тіні.
Ще не вечір... Шляхи многотрудні
Перейти мені слід по полудні.
Поробить, засучивши рукава
Щоб була по мені добра слава
Хай за синім отим виднокругом
По ярах, заболоченим лугом
Суне ніч моя зимна, як глетчер
Я їй в вічі сміюсь: ще не вечір

      

На початок 

Автор проекту: Гонта В.М.
Адреса: Україна
Миколаївська область м.Баштанка
Поштова адреса:virchi@yandex.ru,
Адреса сайту: virchi.narod.ru

Роботу над сторінкою розпочато 30 січня 2005 року